Які основні частини плодового дерева? Детальніше читайте на SEEDS.
У плодового дерева (рис. 1) можна виділити дві основні частини: надземну (стеблову) і підземну (кореневу). Надземна частина складається зі стовбура і його численних розгалужень, що утворюють крону.
Підземна частина представлена основними і обростаючими коріннями. На останніх розташовані всмоктуючі корінці. Основні корені виконують головним чином роль транспортних шляхів. За розміщення в ґрунті розрізняють горизонтальні і вертикальні корені. Місце переходу підземної частини в надземну називають кореневою шийкою. Справжня коренева шийка буває тільки у рослин, отриманих з насіння. У кореневласних рослин, отриманих у результаті вкорінення живців, коренева шийка умовна.
Рис.1. Схема будови плодового дерева:
1 — штамб;
2 — центральний провідник;
3 — гілка продовження центрального провідника;
4 — конкурент;
5 — гілка першого порядку;
6 — гілка другого порядку;
7 — гілка третього порядку;
8 — обростаючі гілки;
9 — вертикальний корінь;
10 — горизонтальні корені;
11 — мичкувате коріння;
12 — коренева шийка.
Що таке стовбур і з яких частин він складається?
Стовбур — це центральна (осьова) частину надземної системи. Він починається біля кореневої шийки і закінчується останнім верхівковим приростом. Ствол складається зі штамба, центрального провідника і гілки (пагону) продовження.
Що таке штамб і яка його роль?
Штамб — це частина стовбура від кореневої шийки до місця відходження першої великої гілки. Висота штамба може бути різною. У дерев, що вирощуються в кустовидній формі, штамба немає; у високоштамбових він може досягати 2 м. У нашій країні плодові дерева зазвичай вирощують зі штамбом висотою близько 50 см. Для присадибних ділянок припустимі і більш високі штамби — до 1 м. Розміщувати скелетні гілки вище ніж на 1 м від поверхні ґрунту не слід, так як штамб і розвилки гілок (місця відходження від стовбура) — найбільш уразливі місця для підмерзання і сонячних опіків. Штамб служить сполучною ланкою між кроною і кореневою системою, забезпечує умови для кращого освітлення нижніх гілок та зручності догляду за ґрунтом під кроною.
Яка роль центрального провідника?
Центральний провідник — це частина стовбура від штамба до верхівки. На ньому в певному порядку розміщуються гілки остова крони. Він є об’єднуючим стрижнем крони, за ним йде висхідний (від кореня до листя і плодів) і низхідний (від листків до коренів) потік води, елементів мінерального харчування і продуктів фотосинтезу.
Що таке основні (скелетні) гілки крони?
Основними (скелетними) гілками називають найбільш великі розгалуження, що відходять від центрального провідника. На них розміщуються більш або менш великі гілки, які входять в остов (скелет, каркас) крони, і дрібні, порівняно недовговічні обростаючі гілки з плодовими утвореннями. Основні гілки, як і центральний провідник, служать місцем відкладення пластичних речовин, а також тимчасовим «водоймищем», коли довго немає опадів.
Що називають пагоном, а що гілкою?
Пагоном називають приріст поточного року, поки на ньому є листя. Після опадання листя той самий приріст називають гілкою (рис. 2). Пагони можуть з’являтися з бруньок, що утворилися в попередньому році. Такі пагони називають звичайними або весняними. Якщо пагін з’явився з сплячої бруньки на багаторічній деревині, його називають вовчком, водяним або жировим пагоном. Бувають передчасні пагони (літні, Іванови). Вони з’являються з бруньок, що сформувалися в цьому ж році (у другу хвилю зростання). Такі пагони часто бувають у вишні, персика, сливи, у деяких сортів яблуні і груші. В залежності від місця появи розрізняють пагони продовження гілок (що виросли з верхівкових бруньок) та бічні. За призначенням гілки бувають ростові (вегетативні) і плодові (генеративні).
Рис.2. Вегетативні гілки
Головні новини Seeds та агроідеї для зростання вашого бізнесу в Telegram Facebook InstagramYoutube та Підписуйтесь!