“Дідух” – це солом’яний оберіг, який є символом доброго врожаю, миру й злагоди в родині, достатку в домі. Традиційно, як тільки вставала різдвяна зірка, його заносили до хати, приказуючи: “Дідух – до хати, біда – з хати”. Святковий сніп на Різдво ставлять в оселі й у наші дні. Тож SEEDS розкаже вам, як “закликати” гарний врожай, мир та достаток у дім, дотримуючись давніх традицій.
Слово “діду”» прийшло зі старослов’янського і в перекладі означає “дух предків”. Символізує родоначальника сім’ї – Діда. Дідух уособлює місце для духів, предків, дідів, захисників та покровителів будинку. Це символ святого відродження живого, що є на світі. Це жертва кращого снопа природі та її силам і духам. Дідух міг мати три, п’ять чи сім ніг, пише etnoxata.com.ua.
За словами співробітниці Центру історії Вінниці Марії Курячої, для більшості регіонів України для святкового оберегу більш притаманна назва “дід” або просто сніп. Слово “дідух” більш поширене на Львівщині.
“Історія Дідуха починається з дохристиянських часів, коли в Римській імперії існувала традиція святкування переродження культу сонця. Всі сьогоденні святкування Нового року походять саме від цього свята “Дня народження сонця” (Dies natalis solis). Потім цей День народження Сонця з’єднався у християнській традиції в день народження Христа. Також це поєднало в собі всі ті традиції та легенди, які були притаманні язичницькому святу”, – пояснює дослідниця, повідомляє vezha.ua.
Марія Куряча зазначила, що “дід” виготовлявся улітку з першого або останнього снопа (зажинкового або обжинкового) і мав відповідне ритуальне значення, пов’язане або з початком збору врожаю, або із його закінченням. Виготовлявся він всією сім’єю, і на його виготовлення брали колоски жита, вівса, пшениці – необмолочені, як є. Прикрасами слугували сухі квіти, ягоді калини, різнокольорові стрічки.
Читайте також: Напередодні новорічних свят легендарний “Щедрик” Леонтовича знову прославляє Україну!
Сьогодні Дідуха виготовляють переважно із сухих колосків безпосередньо перед різдвяними святами. Для тих, хто хоче самостійно створити святковий оберіг, ми публікуємо покрокову інструкцію:
1. Солому і колоски (можна брати будь-які злаки — овес, солому, жито, пшеницю) потрібно замочити в гарячій воді мінімум на 15 хвилин, щоб вони стали м’якими і пластичними. Чим більше колосків, тим краще, але можна зробити і маленького дідуха, пише wz.lviv.ua.
2. Розібрати колоски за розміром. В одному має бути 7 штук (за днями тижня). Кожну сімку перев’язати в пучок ниткою. Потім почати прив’язувати їх один до одного «сходинками», щоб вийшло пишна «голова».
Чим більше колосків — тим красивіше. Але навіть і з маленького снопа з 35 колосків може вийти справжній дідух. Зав’язувати солому потрібно максимально туго, щоб вузол не розв’язався, коли вона висохне.
3. Обв’язати сніп ниткою, відразу під колосками. Якщо сніп вийшов тоненьким, відрізати нижню частину і решту соломи прив’язати до основи дідуха, щоб він був товстіший.
4. Приблизно посередині тулуба дідуха перев’язати ще раз. Розділити солому на «три ноги» і кожну перев’язати в двох місцях: біля основи і внизу. Щоб він був стійкіший, вниз можна засунути кілька щільних соломинок. «Ноги» обрізати за діагоналлю, паралельно до столу.
5. Дідух можна прикрасити — «сховати» нитки під соломою-мотузкою, (вона м’яка і тримається як шнурок). Прикрасити маленькими маковими головками і сухоцвітом.
А цей мультик можна показати дітям. ВІн сучасно та цікаво розповідає про те, що таке Дідух та яке його значення для нашої культури.
Тож бажаємо всім гарних свят! Нехай вони принесуть кожному спокій, мир та гармонію!
Головні новини Seeds та агроідеї для зростання вашого бізнесу в Telegram Facebook InstagramYoutube та Підписуйтесь!