Китай не є надзвичайно перспективним ринком збуту для українських овочів та фруктів – його варто розглядати як конкурента України на ринках Азії та Близького Сходу. Таку думку висловив економіст інвестиційного департаменту Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Андрій Ярмак сьогодні під час онлайн-дискусії «Плодоовочевий експорт до Китаю: бар’єри та можливості для українських виробників».
Організаторами заходу виступили Українська плодоовочева асоціація (УПОА) та агромедіа-агенція Sapienza,
Якщо говорити про теоретично перспективні позиції для експорту, то Андрій Ярмак радить звернути увагу на преміальний сегмент таких товарів, як свіжа черешня, яблуко та заморожена суниця садова. Але для цього українським виробникам потрібно забезпечити найвищу якість продукції та врахувати усі нюанси для роботи з імпортерами із Піднебесної.
Як повідомляє Андрій Ярмак, командою ФАО, спільно з фахівцями ЄБРР, УПОА та проєкту Fruit-Inform було проведено дослідження оцінки китайського плодоовочевого ринку з точки зору привабливості виходу на нього українських виробників. На підставі даних дослідження фахівцями було складено рейтинг перспективних товарів плодоовочевої групи для експорту з України до КНР, до якого увійшли сім позицій. Та лише для двох з них – українських волоського горіха та заморожених лохини та чорниці наразі відкрито китайський ринок.
«Обсяг українського експорту замороженої дикрослої чорниці на китайський ринок у вартісному вимірі в 2019 році склав $9,5 млн. Це 17% від усього українського експорту даної продукції. Друга категорія – волоський горіх. Враховуючи, що Китай є одним з провідних експортерів даної продукції, то насправді Україна постачає туди дуже мало – незначні партії на суму близько $0,7 млн на рік. Це становить близько 0,5% від нашого щорічного експорту волоського горіху та 2,5% від китайського імпорту даної продукції»,- пояснює Андрій Ярмак.
Економіст ФАО зазначив, що найбільш перспективною українською плодоовочевою продукцією для експорту на китайський ринок на сьогодні є черешня. Однак, поганим для українських експортерів є те, що її Китай імпортує фактично перед китайським новим роком, тобто зимою.
«Саме тоді, коли у українських виробників немає можливості її постачати. Тому китайці імпортують черешню переважно з Чилі та Перу. Втім, є й імпорт преміальної продукції влітку, яку ми можемо експортувати. Наш сегмент наразі зайнятий продукцією з США та Канади, які поставляють приблизно 20 тис тонн черешні до Китаю на рік. Однак, на сьогодні в Україні дуже мало черешні преміальної якості. Тому я оцінюю наш потенціал експорту черешні до Китаю приблизно в 1 тис тонн»,- вважає Андрій Ярмак.
При цьому він наголошує, що Китай досить ефективно вкладає кошти у розвиток власного виробництва черешні. «Більш того, значна частина черешні там вже вирощується у закритому ґрунті, тобто йде орієнтація внутрішнього виробника саме на преміум-сегмент. Другою перспективною позицією українського експорту до КНР є яблуко.
Китай є одним із світових лідерів з експорту яблука, але він постачає на зовнішні ринки, як правило, продукцію найдешевшого сегменту. Україна, в свою чергу, працює з сегментом, що наближений до преміального за дуже конкурентною ціною. Саме тому, що Україна вирощує яблуко преміальної якості, вона може його досить успішно постачати до Китаю.
Наш сегмент зайнятий наразі США, Францією та частково Польщею. Остання постачає до Китаю преміальне яблуко за ціною аналогічною експорту до Сінгапуру. Увесь обсяг сегменту оцінюється в розмірі від 17 тис тонн. Україна може постачати до Китаю приблизно до 2 тис тонн яблука на рік. Це суттєво, але не критично для України»,- зазначив Андрій Ярмак.
Водночас Андрій Ярмак зауважує, що постачати яблуко до Китаю досить складно. Складності полягають в тому, що передусім Китай – велика країна. «В Україні ж виробники яблука – переважно невеликі господарства, які можуть експортувати, відповідно, невеликі обсяги, які нецікаві китайським імпортерам. Тому треба двічі подумати, адже є країни до яких здійснювати експорт набагато легше»,- пояснює специфіку експорту економіст ФАО.
Третьою перспективною плодоовочевою позицією Андрій Ярмак називає заморожену суницю садову. На сьогодні Китай імпортує цю ягоду з Єгипту, Чилі, США та Польщі.
«При цьому українська продукція можливо вже зараз потрапляє на китайський ринок через Польщу. Потенціал з експорту українських виробників замороженої суниці садової складає приблизно до 1 тис тонн»,- повідомляє економіст ФАО.
Теоретично можливим сегментом для експорту до Китаю є слива за умови відповідної якості продукції в Україні. «Але я б не розглядав цю позицію як таку, якою варто займатися, адже навіть США на сьогодні постачає на китайський ринок не більше 4 тис тонн сливи на рік. Тому налагоджувати постачання сливи доречно за наявності потужної позиції на ринку і лише в якості асортиментної позиції, якщо вже постачаєш багато інших категорій фруктів», – зазначає Андрій Ярмак.
Під час онлайн-дискусії Андрій Ярмак зазначив, що теоретично Україна може поборотися за обсяг поставки 200-300 тонн замороженої малини, що є відносно незначним обсягом і для України і для Китаю.
Андрій Ярмак також повідомив, що Китай щорічно імпортує плодоовочевої продукції на $12,5 млрд. Але, якщо відкинути екзотику, що не росте в Україні, та продукцію, що постачається поза українським сезоном з Південної Півкулі, то імпорт до Китаю овочів та фруктів буде не таким вже й значним – $270 млн. доларів США. Але з цього обсягу, Україна реально могла в перспективі поборотися приблизно за $20-30 млн. экспорту.
«Але навіть це є непоганим показником для потенційного українського експорту до Китаю. Втім, варто враховувати, що Китай має досить високі вимоги до імпорту і для того, щоб отримати дозвіл до цього ринку експортеру потрібно витратити певні кошти, а також кілька років для того, щоб відкрити певну категорію продукції»,- вважає економіст ФАО.
SEEDS.org.ua за інформацією EastFruit
Головні новини Seeds та агроідеї для зростання вашого бізнесу в Telegram Facebook InstagramYoutube та Підписуйтесь!