Сухофрукти: Можливість для вигідного бізнесу в Україні

0 48

Світове споживання сухофруктів, які є продуктом здорового харчування, стабільно росте, і в України виробництво сухофруктів може й повинно стати прибутковим бізнесом. У нас величезний потенціал вирощування плодових культур, які є сировиною для виробництва сухофруктів. Подробиці читайте на SEEDS. 

 

Саме вони були основою середземноморської дієти на протязі тисячоліть. Для населення Китаю вони є плодами мудрості, через свій зовнішній вигляд. Відкриття такого продукту йде корінням в далекий первіснообщинний лад. В ті часи не було холодильників та всі зібрані плоди, що не з’їдалися, залишалися на сонці та не псувалися, а підсихали. Так були отримані перші сухофрукти.

Сьогодні споживання сухофруктів широко поширене. Майже половина з них – це родзинки, за якими слідують фініки, чорнослив, інжир, абрикоси, персики, яблука та груші. «Традиційними» сухофруктами є фрукти, що висушені на сонці або в сушарках з підігрівом в аеродинамічній трубі. Багато фруктів, такі як журавлина, чорниця, вишня, полуниця та манго, підсушують з підсолоджувачем (наприклад, цукровим сиропом) перед сушінням. Деякі, що продаються у вигляді сухофруктів, такі як папайя, ківі й ананас, найчастіше є цукатами. Але всі ці продукти особливо затребувані восени та взимку, коли дуже складно знайти свіжі фрукти.

В Україну сухофрукти поставляються з 17 країн світу. Найбільшими їх постачальниками є Іран та Туреччина.

Найбільш відома провінція у Туреччині за виробництвом кураги є Малат’я.

Курагу, як відомо, виробляють з абрикосів. Плодові дерева для виробництва абрикосів вирощують з насіння Зердалі (дикий різновид абрикосу), яке ще називають «гірке насіння». Молоді дерева абрикоса культивують у розплідниках науково – дослідних інститутів плодівництва та Обласного управління сільського господарства. На кожне дерево обов’язково видають державний сертифікат якості. За статистикою 70% молодих дерев у Малат’ї вирощується у державних установах та лише 30% – приватним сектором.

Відповідно до указу про експорт, який вступив в силу з 8 серпня 1993 року, експорт сушених абрикосів з Туреччини є безкоштовним, проте він обов’язково контролюється урядом для забезпечення дотримання стандартів. Двома найбільш важливими критеріями якості кураги щодо стандарту є вміст вологи та SO2, які не повинні перевищувати 25% та 0,25% (2500 ppm) за вагою відповідно. Цікаво й те, що основна частина врожаю збирається вручну, тому плоди не пошкоджуються.

Абрикосовий бізнес є джерелом доходу 50 000 сімей в Малат’є та Ізмірі. Курагу виробляють фермери, а ось реалізують продукт посередники. Посередники продають курагу компаніям–переробникам та компаніям-пакувальникам. Компанії-пакувальники спочатку миють та обкурюють сушені абрикоси дезінфікуючими засобами, потім калібрують до 8 різних розмірів. Після цих процесів курагу розкладають в пластикові кошики, де протягом 24 годин спостерігають за надлишком вологи. Після випробувань на вологість та SO2, якщо продукт відповідає офіційним стандартам якості, робочі відбирають всі пошкоджені та запліснявілі ягоди. В кінці відібрана курага поміщається в картонні коробки масою 5 або 12,5 кг. На дно картонної коробки викладається нейлон або олійний папір.

Саджанці сливи з Сирії у Францію були завезені у 12 столітті під час третього Хрестового походу монахами-бенедиктинцями та були розведені в садах бенедиктинського монастиря Clairac (Лот та Гаронна), недалеко від міста Ажен. Дамаська слива була щеплена до місцевих сортів, які ростуть в Гасконі, а отримані сливи назвали Pruned’Ente. Саме з цих слив роблять чорнослив. Ймовірно, монахи були першими, хто став виробляти сушені сливи.

Французький чорнослив значно вище за статусом, ніж американський, бо має багатшу та приємнішу за смаком «жувальну» структуру. Секрет саме в кісточці. Справа в тому, що аженський чорнослив зазвичай виготовляється з кісточкою, бо саме вона підсилює неповторний аромат продукту. Каліфорнійський чорнослив сушать без кісточок.

Сливи сушать у духовці при температурі 79С на протязі 20-26 годин, поки не зменшиться вологість. Для того щоб отримати 450 грамів чорносливу, потрібно 1, 360 грамів свіжих слив. Перед самим продажем чорнослив зволожують, поміщуючи його в пар, щоб вміст вологи досягну 35%. В середньому за рік Ажен виробляє 70000 тон, поступаючись лише Каліфорнії, виробництво якої складає біля 215000 тон чорносливу.

Іран є третім за величиною експортером родзинок в світі, експортуючи більше 150 000 тон (27% світового споживання) родзинок на суму близько 250 мільйонів доларів на рік. Існують різні сорти іранських родзинок: золоті родзинки, султанські родзинки (покращений якісно-темний колір / світлий колір мають малайські родзинки), чорні родзинки тазелені родзинки. Для кожного сорту родзинок є свої технології виробництва.

До того ж в Ірані виготовляють й висушені на сонці родзинки. Висушені на сонці родзинки – це виноград без кісточок, висушений під прямими сонячними променями, в результаті чого він зазвичай темно-коричневого кольору. Такий продукт обробляється без будь-яких добавок та має високий вміст цукру. Сушка на сонці є природним способом виробництва родзинок, який не тільки надає їм особливий інтенсивний смак, але й підтримує тонкий баланс поживних речовин, що містяться у ягоді винограду.

В Україні є величезний потенціал вирощування плодових культур, які є сировинною базою для виробництва сухофруктів. В даний час за статистикою в південних регіонах обсяг виробництва плодово–ягідних культур складає біля 247 тис. тон., винограду – 353 тис. тон. У зв’язку з цим розвиток переробки плодів та ягід залишається досить актуальним, як для забезпечення власних потреб, так і для нарощування експорту. Впровадження сучасних та традиційних технологій переробки плодів та овочів на сухофрукти є реальним та несе високі прибутки. А якщо до справи підійти творчо, то можна знайти саме свою родзинку, яка зробить виробників України відомими на весь світ.

 

SEEDS  за матеріалами АгроЮг

Leave A Reply

Your email address will not be published.