Сховище – невід’ємний ланцюг вирощування всіх овочів

0 1 079

Успіх довготривалого зберігання овочів починається з поля, а не у сховищі, адже якісний продукт, відповідно і зберігається більш якісно. Проте, незважаючи на те, що сховище не медзаклад, в якому можна «вилікувати», а скоріше «санаторій» для овочевої продукції, його будівництво сьогодні є необхідністю для кожного, хто хоче постачати якісну продукцію за привабливою ціною.

Про нюанси будівництва сучасних овочесховищ в Україні, та про ефективні рішення для зберігання плодоовочевої продукції, детальніше у інтерв’ю з Андрієм Марущаком, директором «Агровент Україна ВанДайк Технікс», компанії яка не перший десяток років постачає в Україні та по всьому світу обладнання для зберігання картоплі та овочів.


– Ви неодноразово згадували про те, що основний стримуючий фактор росту потужностей для зберігання овочів і картоплі – це відсутність держпідтримки. На ваш погляд, якою має бути реальна допомога держави?

– Оскільки ми міжнародна компанія, можу розглянути приклад, як виглядає підтримка сільського господарства у наших країн-сусідів. Наприклад, в Росії, де ми маємо досвід роботи більше 10 років, держава фінансувала обладнання для зберігання, будівництво сховищ, обладнання для вирощування, збирання картоплі для сортування, в межах 90% компенсації. Плюс пільгове кредитування під 13%, в якому покривалося державою 9%.

Таким чином ми бачимо, що на сьогоднішній день Росія себе майже забезпечила картоплею, та готова продавати її на сусідні ринки, в тому числі і на наш. Ті російські виробники, що вкладали ці кошти у вирощування та доробку, дійсно розвинулися. Таким чином там з’явилися величезні компанії, які можуть забезпечити і якість, і потужність по зберіганню, вирощуванню і т.д.


Андрій Марущак, директор “Агровент Україна ВанДайк Технікс”

– Чи можна говорити про те, що якщо держава не втрутиться і не почне надавати аграріям підтримку, то виробництво овочів в Україні найближчим часом може знизитися?

– Ми бачимо, що виробництво вже знизилося, і в тому числі завдяки тому, що немає взагалі ні державної політики, ні державної підтримки взагалі, і по будівництву в тому числі, і по картоплярству.

Великі компанії які до цього займалися вирощуванням картоплі у величезних масштабах, просто зупинили вирощування картоплі, бо їм простіше прораховувати ціну зернових, які не залежать від коливань ринку, і залежать від державної політики.

Це вигідніше ніж вирощувати картоплю, яка є «грою в лотерею», і ти не знаєш, чи отримаєш ти прибуток, чи не отримаєш. Внаслідок цього, Україна вже другий рік є імпортером картоплі.

На сьогодні, анонсована підтримка картоплярства – всього 40 млн гривень, і це мізерно мало. Для прикладу, для того щоб побудувати овочесховище на 10 тис. тонн потрібно 100 млн гривень. Тобто ці кошти на менше ніж на два овочесховища, побудованих з нуля.

– Скільки коштуватиме холодильне обладнання, і в цілому будівництво овочесховища? Які терміни окупності?  

– Раніше строки окупності були 2-2,5 роки, сьогодні від 3 до 5 років. Повністю з нуля будівництво сховища, наприклад на 10 тис тонн зберігання, коштує 100 млн гривень. Це включаючи обладнання для картоплесховищ (не для овочесховищ, тому що вони відрізняються кардинально). В цю вартість входить будівництво (проект), підведення електроенергії, обладнання для зберігання, контейнери, обладнання для приймання мінімальної доробки картоплі.



– Яке ефективне і доступне рішення для малого виробника? Яка мінімальна сума інвестицій в сховище?

– Обладнання для зберігання картоплі на тисячу тонн коштує близько 35-45 тисяч євро в залежності від конфігурації. Будівництво можна влаштувати в існуючих приміщеннях, але як правило обладнання (якщо будувати з нуля) складає приблизно 25% від загальної вартості цього проекту, якщо це будівництво нового.

– Сучасне овоче- або картоплесховище в європейських країнах – це спеціалізований склад, оснащений системою мікроклімату з контролем температури і вологості продукту, параметрів камери схову, рівня концентрації CO2, що має кілька рівнів захисту від пошкодження овочів холодним повітрям і навіть з системою звукового оповіщення при пожежі. Чи виправдане будівництво подібного сховища для українського фермера?

– В Україні теж є такі сховища, небагато, але є, зокрема на Київщині. Відповідно, чи варто такі будувати – це треба рахувати, що ви в такому випадку отримаєте. Наприклад, поставивши оповіщення про пожежну безпеку нічого не отримаєте, але це є обов’язковим, згідно Законодавства. Якщо говорити за сучасне обладнання яке встановлюється для зберігання (технологічних компаній, наприклад голландських постачальників, а не українських), воно апріорі має всі ці перераховані вище опції.

– Експерти ринку відзначають, що в Європі, відсоток втрати овочевої продукції на кінець періоду зберігання в середньому становить до 5-8%, в Росії – до 40-50%. На ваш погляд, який відсоток втрат при зберіганні в Україні?

– За 16 років роботи в Україні можу зазначити, що відсоток втрат в професійних сховищах коливається від 3,4% до 6% за 6 місяців зберігання. У непрофесійних сховищах – від 20% до 30% і більше. Тобто, фермер з 1 млн кг втрачає 250-300 тонн продукції = 300 000 кг х 4 грн. = 1 200 000 грн., що складає ~37 000 євро (+/- вартість обладнання на 1000 тонн!). Переводячи в гроші, виходить дуже дорого купувати і експлуатувати сховища, які роблять «українські Кулібіни».



– Які найпоширеніші помилки при експлуатації овочесховища, допускають аграрії?

– Дуже велику роль грає людський фактор. Були випадки, коли фермер, не довіряючи системі автоматичного управління, вимикав її, та брав управління на себе, на свій власний розсуд. Людина вважала, що краще знає як зберігати продукцію, а всілякі контролери сховища (до слова, розроблені фахівцями протягом 30-40 років), і які призначені спеціально для зберігання продукту, – не потрібні. Він зі своїми розрахунками вмикає систему в ручному режимі, та звісно таким чином псується продукція. Для того щоб подібних ситуацій не виникало, ми завжди проводимо інструктаж перед використанням, просимо не вимикати автоматику, та окрім цього надаємо цілодобову підтримку.

– Як відбувається процес розрахунку конкретного рішення під конкретного клієнта?

– Підхід сугубо індивідуальний. Він полягає у тому, що нам потрібно від клієнта почути, що він хоче зберігати, в якій кількості, чи є в нього приміщення, та яке воно. Розраховуємо, чи поміститься в ньому та кількість продукції, яку хоче замовник. Іноді буває, що фермер хоче зберігати 700 тонн продукції, а там поміщається більше 1 тис. тонн.

Взагалі, звучить як парадокс – але найменш придатні для зберігання – колишні радянські овочесховища. Бо в них майже в усіх, сітка колон 6х6 м., поставити продукцію не дуже зручно, і це впливає напряму на його місткість. Найбільш придатні для реконструкції – це колишні механічні майстерні. В них звичайно висота стель складає 6-8 м, сітка колон 18х24 і їх можна дуже класно їх переобладнувати в сховища.



– Вимоги до якості продукції, її зовнішньому вигляду, чистоті, упаковці і т.д. в торгових мережах зростає з кожним роком. На ваш погляд, чи можна в такому випадку прогнозувати підвищення попиту на будівництво сучасних сховищ?

– Я думаю, що так буде з обладнанням по доробці. Наприклад, сьогодні найбільша європейська мережа Tesco диктує, що треба продавати немиту картоплю. Їх досліди кажуть, що це впливає на її лежкість та надходження на полиці. Тобто, вона менше втрачає, менше зеленіє, довше може лежати. З іншої сторони, в європейських країнах мита картопля завжди буде продаватися, це зручний продукт, і за нього готові більше платити. Доля подібної продукції буде збільшуватися з часом, проте для нього потрібна знову ж таки якість.

Колись, 12 років тому, я розмовляв з клієнтом, який купив собі мийку. Помив картоплю, подивився на неї, та зрозумів, що йому до митої картоплі ще дуже далеко, тому що вона така жахлива, що краще її продавати брудною.

Проте в Україні все розвивається, та ми йдемо до якості.

Сьогодні ритейл вийшов на той рівень, коли він може диктувати умови. Якщо вони знають, що в них картопля мита продається набагато краще, ніж немита, вони будуть виставляти вимоги виробникам саме по митій картоплі.

Для прикладу, як працює компанія Frito-Lay в Росії (чипси Лейс). Вони не везуть картоплю до заводу, в них є вимоги до фермерів – поставляти миту картоплю. Стоїть мийка, вантажиться картопля прямо з мийки на причіп, та увозиться. По-перше, таким чином компанія убезпечує себе від того, що вони приймуть якусь неякісну картоплю, по-друге в них менше затрат на переробку.



– Чи існує кореляція між великою кількістю імпортної овочевої продукції на полицях українських торгових мереж, і дефіцитом в Україні систем зберігання плодоовочевої продукції?

– Проблема починається не у сховищі, бо сховище – це передостанній ланцюг, всього процесу. Це як санаторій який підтримує в тому стані продукцію, в якому ви її туди поклали, а не медзаклад, в якому можна «вилікувати». Основне – це вирощування. Чому в нас є продукція іноземного походження? Тому що в нас відсутність якісної вітчизняної продукції. А якісна продукція приходить саме з поля.

Часто буває так, що якісна картопля, товарні партії для ритейлу, в Україні просто відсутні, немає тієї картоплі, яку хоче купити супермаркет. Тому мережа звертається до перекупів, вони купляють продукцію в Білорусі чи в Польщі, та продають її потім в Україні. І тут в нас дилема – або забороняти імпорт, або покращувати своє вирощування та зберігання.

На моє глибоке переконання, сховище – це невід’ємний ланцюг вирощування, тому що навіть маючи 50 га картоплі, та збираючи приблизно 30 тонн з га – це приблизно 1,5 тис тонн картоплі, і це неймовірно багато, це 1 млн. 500 тисяч кілограм. Зберігати продукцію тимчасово 1 – 2 місяці – якщо на переробку, то це можливо. Але якщо ви хочете постачати картоплю на свіжий ринок – її треба зберігати в відповідних умовах, з дотриманням правильної вентиляції, вологості, повітрообміну, охолодження.


З’явились запитання:

Телефонуйте: +38 098 271 70 70

Пишіть: VanDijkTechn@gmail.com

Заходьте: Київ, вул. Заболотного, 150а, офіс 84

“Агровент Україна ВанДайк Технікс”

 

SEEDS.org.ua за інформацією  Agri-gator

Головні новини Seeds та агроідеї для зростання вашого бізнесу в Telegram Facebook Instagram
Youtube та Підписуйтесь!

Залишити коментар

Ваш email не буде опубліковано

Do NOT follow this link or you will be banned from the site!