В Україні є виробництво органічної продукції, але зовсім немає споживання: думка фермера з 40-річним стажем

0 138

Чималий досвід має Олексій Лимар в сільському господарстві, бо займається ним вже майже 40 років. Кооператив, членом якого є фермер знаходиться в смт. Брусилів Житомирської області. Про органічну продукцію та можливості України в аграрному секторі читайте на SEEDs.

– Розкажіть про себе? Як стали аграрієм?

– Народився в Сосницькому районі, село Кудрівка. Закінчив середню школу, намагався вступити на фіз-мат, не поступив і пішов служити у війська військово-морського флоту, під Москвою. Там прийшов до нас капітан, який хотів зробити з нашої частини зразкову. Це вже було під кінець моєї служби. І були створені теплиці. Точніше, реконструйовані. Мене поставили там головним. Вийшов у нас непоганий врожай. Так я вперше і познайомився з професійним сільським господарством. Став агрономом-самоучкою. Вже на той час, це 1978 рік, я там мав врожай 20 кілограмів огірка з метра квадратного.

– Коли приїхали додому, відразу зайнялись сільським господарством?

– Ні. Вже тоді ми родиною переїхали до Брусилова. Там трішки попрацював у школі, далі в колгоспі на різних роботах, від бригадира до управляючого, займався квітами – на базарі торгував, і заодно, коли почали будувати теплиці для потреб міста, закінчив курси майстрів-овочівників у Пущі-Водиці, під Києвом. Після цього мене поставили спочатку агрономом, завідуючим, далі заввиробництвом овочів. А після теплиць був 1992 рік. Розвал Радянського Союзу. Я хотів викупити ці теплиці. Ну як викупити – попросив дати мені їх, і щоб я віддавав 30% прибутку, а мені не заважали. Відповіли, що багато буду заробляти, так і не дали. Тоді як раз вийшов закон про фермерство і я подаю заяву, виходжу з колгоспу. Проти мене всі. Як так – розвалюю колгосп. Але вийшов, взяв землю, забрав матеріальний пай (розвалену бригаду) і таким чином став фермером.

– Скільки зараз землі маєте?

Фермерське господарство – 56 гектарів. А всього ріллі до 120 гектарів.

– Які культури зараз вирощуєте?

– Пшениця, овес, люпин. А з 2016 року почав займатись органічним виробництвом. На даний момент маю сертифіковані землі до такого виду діяльності. Тепер іде повних ходом закладка органічних ягідників.

– Що буде з органічної продукції?

– Порічка. Малина.

– Куди реалізуєте чи плануєте реалізувати продукцію?

– Головним нашим споживачем є Європа. Кооператив, у якому я значуся, в основному продає в Німеччину, Данію, трішки намагаємось на Канаду, США. В Україні є виробництво, але зовсім немає споживання. Як ви думаєте, чому у нас такі малі ринки збуту органічної продукції? У нас немає культури споживання. Існує такий собі бренд «кожний кожного дурить» і органіка це ні що інше, як обман. Отака, на жаль, іде роз’яснювальна робота.

– Чим органіка відрізняється від звичайної продукції? Як знайти її в наших магазинах?

– До недавнього часу у нас активно використовувались приставки «еко» і «біо». Вони нічого не означали стосовно якості продукції. Тому нещодавно вони були заборонені, адже в Європі, Америці ці приставки означають органічну продукцію. У нас органічним є товар, який вирощений на сертифікованих до такого виду діяльності полях згідно із законодавством.

– Що таке взагалі – органічна продукція?

Це рослинна чи тваринна продукція, яка вирощена на землі, в яку не вносились мінеральні добрива хімічного походження, не було обробок хімічними препаратами – гербіциди, фунгіциди тощо. Не можна також використовувати продукти, вироблені не органічно. Наприклад, сіно, вирощене на лугу, де вносились хімічні препарати, не можна використовувати на корм тваринам чи на підкормку органічних рослин. Наприклад, торф можна брати, якщо його нічим не обробляли, а просто дістали із землі. Загалом органічні продукти обробляють біологічними сертифікованими препаратами.

– Як ви вважаєте, чи небезпечна продукція, яка не є органічною?

– Що вам сказати. Наприклад, в малині треба знищити ґрунтових шкідників. Є такий препарат «Престиж», він проти шкідників на листу, в стандартній дозі ґрунтового шкідника не візьме. Люди беруть, наприклад, не 0.1 літра на гектар, що є нормою, а 3 літри на гектар, щоб знищити ґрунтових шкідників. Доза така, що фактично їсти тієї ягоди, що продають на базарі, неможливо.

– Які ціни на органічну продукцію?

– Європейці оптом платять на 30% дорожче, ніж за звичайну продукцію. Наприклад, минулого року закупалась органічна малина по 2 євро і 5 центів. Цього року – біля 1 євро. Це в Україні. Так, дешевше. Тому що цього року був великий врожай і перевиробництво. Обвал цін. А наприклад неорганічна малина закупалась в Україні по ціні від 8 гривень до 17. Залежить від сорту, якості тощо. І це при тому, що за виборку малини з поля треба платити 8-10 гривень.

– Крім агродіяльності маєте хобі?

Ще в школі займався радіоелектронікою, радіолюбительством. Брав участь в шкільних конкурсах, займався радіохуліганством – виходили в ефір, переговорювались. Потім спецслужби це все діло прикрили.

– Ваша родина пішла по ваших стопах фермера?

Маю дві дочки. Одна живе зі мною в Брусилові. Зять дещо допомагає. Маю онука й онучку. Ще маленькі. Не знаю, що за професію оберуть.

– Яким ви бачите майбутнє аграрного сектору України?

Я вважаю, що треба брати за приклад Європу, США, Канаду. Тобто, вибирати шлях створення фермерських господарств.

Seedsorgua за матеріалами ЧЕline

Leave A Reply

Your email address will not be published.