В українському бізнесі майже 99% компаній не мають стратегії розвитку – Наталія Гордійчук

0 423

Україна стала не тільки помітним гравцем на світовому агроринку, а й починає робити успішні кроки в бізнес освіті управлінців галузі. Вже чимало іноземних корпорацій, які працюють на українському ринку та мають потребу розвивати своїх спеціалістів, звертаються до навчальних бізнес установ саме в Україні – розповіла в ексклюзивному інтерв’ю для SEEDS  голова ГС “Українська Продовольча Долина” – навчально-нетворкінгової платформи для агро МСБ, Наталія Гордійчук.

Наталія ділиться з нами своєю думкою про те, якою має бути вдала стратегія успішного розвитку агробізнесу, чому в українському агросекторі досі не вистачає досвідчених кадрів, чому міжнародні структури дивляться в бік підтримки малого фермерства в Україні.


– Не перший рік ЗМІ пишуть про те, що в агросекторі не вистачає кадрів. Чи змінилося щось зараз?

– Звичайно, що ні. Для того, щоб змінилася якість професіоналів потрібен час – десятки років. Що стосується технічного устаткування: від лабораторій до польової машинерії, то більшість того, що є у вишах – це технічна база років 60-х чи 80-х. Випускники абсолютно не підготовлені до роботи на сучасному виробництві. Де українським вишам знайти бюджети, щоб купити найсучасніше обладнання? Часто навіть реактивів для лабораторних робіт на всіх студентів не вистачає. Як тут “набивати руку”?

Однак вихід знайшовся і за таких скрутних умов. Виші намагаються налагодити партнерські стосунки з агрохолдингами, міжнародними донорами, компаніями, які можуть надати свою технічну базу в користування. І я вважаю, що це цілком нормально.

Ця ситуація виграшна для усіх сторін: агрохолдинги готують собі майбутніх спеціалістів, а університети покращують практичні навички своїх студентів.

До того ж, університет, який дає можливість навчатися на сучасному обладнанні, яке використовують в реальному бізнесі,  стає автоматично привабливішим для абітурієнта. Це системне мислення, в логіці сталого розвитку: як вчинити сьогодні, щоб ваш бізнес існував завтра.

Значно більша проблема сьогодні – якість управлінців. Це ті люди, які працюють на стратегічному рівні компанії. Наразі в українському бізнесі 99% компаній, і це не тільки в агро, стратегії не мають як такої.

Переважна більшість працює несистемно, приймаючи рішення в “ручному режимі”, гасячи пожежі, у відповідь на виклики ринку. В такому режимі очікувано стаються помилки і тоді починають звинувачувати агрономів чи фахівців на нижчому рівні, що є несправедливо.

Саме роботою зі стратегічним мисленням управлінців займаються сучасні бізнес школи світу. В Україні на такому рівні працює небагато шкіл, Києво-Могилянська Бізнес-Школа – одна з них. На одній із спеціалізованих управлінських програм, AgriFoodMBA, працюють з сучасною агроелітою. Тією критичною масою інтелектуальних керівників, які будуть рушіями змін в країні.

– Чи досягли випускники програм AgriFood MBA успіхів, якими можна похизуватися?

– Нещодавно відбулося вручення нагород за найвищі досягнення в розвитку аграрної галузі “Аграрна Еліта України-2019”, і серед номінантів було 5 випускників і поточних учасників КМБС (Києво-Могилянська бізнес-школа). Троє з них були з AgriFood MBA.

Серед інших, почесну нагороду отримала учасниця AgriFood MBA-2, Ліля Бортнич, власниця господарства “Югро” на Буковині. Крім успішного бізнесу, Лілія є активною громадською діячкою: головою Асоціації сільгоспвиробників Чернівецької області, членом правління Аграрного Союзу України, головою фракції Аграрної партії України в Чернівецькій обласній раді. Крім того, нещодавно оголосили партійні списки Аграрної партії та Лілія йде на парламентські вибори другим номером після Михайла Поплавського.

Нагороду також отримав інший учасник тієї ж AgriFood MBA-2, Микола Гордійчук – власник компанії “АГРІКО Україна”, яка займається імпортом та розмноженням голландської насіннєвої картоплі. Микола має власний бренд столової картоплі – PAPAS, який успішно продається в торгівельних мережах України (Good Wine, Fozzy Group, Novus, Metro).

Серед номінантів був і ще один учасник групи AgriFood MBA-2 – Максим Собко, співвласник СФО “Россолан”, депутат Кіровоградської обласної ради, який, доречи, теж балотується  у кандидати на парламентські вибори.

В залі був і випускник президентського МВА Томас Брюннер. Австрієць, який живе в Україні та займається тваринництвом – тримає близько 3 тисяч свиней на Черкащині. Томас має свою унікальну систему “Тимошівка”, відповідно до якої вирощує свиней повністю без антибіотиків.

Приємно те, що випускники Києво-Могилянської бізнес-школи і випускники МВА визнаються ринком як лідери, які хочуть змінити світ.

Україна з кожним роком стає дедалі помітнішим гравцем на світовому агроринку і не тільки як постачальник дешевої сировини. Донедавна не зовсім якісної сировини.

Однак, якщо раніше давали знижку, тому що “українське”, зараз все кардинально змінилось – і тепер за українське платять премію. 

Україна вже помітний гравець, і те, що український виробник почав цікавитися системним бізнес-навчанням – це великий плюс. Бо особистий розвиток власників та керівників агробізнесів, отримання ними якісних знань із маркетингу, фінансів, агротехнологій – все це зробить їхні бізнеси потужнішими та більш конкурентними на глобальних ринках.

– Зараз “Українська продовольча Долина” організовує серію воркшопів для малого фермерства. Про що вони?

– Ми розуміємо, що малий і середній бізнес не має змоги виділити багато часу на навчання на тривалих МВА програмах. Господарю дуже потрібні знання про бізнес, але він не може залишати своє виробництво надовго. “Українська продовольча Долина” (Ukrainian Food Valley) – це навчально-нетворкінгова платформа, яка відкрита до взаємодії з різними гравцями ринку.

До нас долучилися цікаві гравці ринку – від ІТ та інфраструктурних компаній, навчальних інституцій, та постачальників насіння і препаратів – до агровиробників. Всі ті, хто розуміє – сьогодні виживуть лише ті, хто об’єднується та співробітничають для створення нових взаємозалежностей, навіть, залишаючись конкурентами.

Ми впродовж 2,5 років організовували безплатні навчальні події, на які приходили всі спраглі до новітніх знань про агробізнес та світові тренди, що впливають на майбутнє.

Зараз ми розпочинаємо серію платних воркшопів з корпораціями-партнерами. Це програми лояльності для банків, корпоративні стратегічні сесії для міжнародних постачальників, а також компаній-членів Долини; закордонні навчальні поїздки для агровиробників, для яких проводитимуться воркшопи на базі партнерських організацій.

Вже в червні ми разом з банком Райффайзен, проводимо регіональні воршопи для клієнтів банку – власників фермерських господарств та комерційних організацій, які з ними співпрацюють. Плануємо проводити воркшопи у 8 регіонах України.

Ми розробили 5-модульну програму, розраховану на 6 місяців. Почнемо з теми “Створення доданої цінності в агріфуд”. Наші експерти-практики агро-продовольчого бізнесу розповідатимуть про свої успішні кейси створення бізнесу з нуля та його еволюцію.

Микола Гордійчук, який згадувався раніше, поділиться своєю історією створення компанії “Агіко Україна” та розповість про свою еволюцію як управлінця після того, як пішов навчатися в бізнес-школу. Віталій Ткаченко, колишній маркетинг директор Оболоні та мережі заправок WOG, не тільки викладатиме основи маркетингу, але й ділитиметься кейсами маркетингової та брендингової стратегії компаній, в яких він працював.

Руслан Захарченко, в минулому СЕО ІТ компанії Елекс, а тепер партнер в консалтингових компаніях, які спеціалізуються на цифровій трансформації, викладатиме курс бізнес-моделі та цифрова трансформація. Артем Бєлєнков, засновник компанії Smart Farming, вестиме курс агро-технології та ІТ.

Випускники AgriFood MBA Наталя Маєвська та Катерина Звєрєва ділитимуться з учасниками воркшопів своєю історією створення томатного кластеру на Черкащині. Я виступатиму експертом аграрного ринку та говоритиму про агріфуд тренди, новітні бізнес-моделі в цифрову епоху, цінності сучасного та майбутнього клієнта.

Серед зіркових викладачів Володимир Савчук, автор курсу Business Intelligence та викладач фінансів й ризик менеджменту провідних бізнес шкіл. Спеціалісти банку Райффайзен теж виступатимуть перед учасниками та будуть менторами під час написання проектів.

Модулі триватимуть по 1 дню раз на місяць. Перші два проведемо у Києві, решту – на місцях, у обраних обласних центрах. Це унікальна можливість отримати корисну інформацію і досвід власникам малого і середнього бізнесу та “топам” і дистриб’юторам агрохолдингів, які є поруч.

На виході кожен учасник отримає не тільки цінний практичний досвід та менторство експертів банку та ринку, але й матиме змогу отримати нові контакти.

По закінченню навчання учасники захищатимуть групові проекти та переможці отримають призи від банку.

– Чому зараз банки і міжнародні структури дивляться в бік підтримки малого фермерства в Україні?

– Такі міжнародні фінансові організації, як ЄБРР, американський USAID, мають певні тематичні програми фінансування малого та середнього бізнесу. Наприклад, побудова логістичних складів, холодна логістика для виробників ягід, або розвиток біотехнологій, вирощування органіки…

Є теми, які вони вважають перспективними, і вони розуміють, що цей сегмент недофінансований. Вони виділяють для початку технічну допомогу на консультантів, які допоможуть створити бізнес-план, стратегію. Тільки потім наступає другий етап – фінансовий. Це може бути грант – беззворотня фінансова допомога,або кредит. Суми різні вид 10 000 у.о. до кількох мільйонів.

“Якщо ти ігноруєш клієнта, клієнт проігнорує тебе”

– Ви на воркшопах Ukrainian Food Valley часто говорите про фокус на клієнта, дослідження його потреб. Чи важливо це для українського агровиробника?

– Насправді сьогодні йдеться вже не стільки про фокус на існуючі потреби клієнта, скільки про передбачення його майбутніх потреб. Якщо ти розумієш свого споживача, це вже половина успіху, але, щоб існувати завтра, тобі потрібно розуміти як еволюціонує сам клієнт, та якими будуть його потреби в епоху цифрового непередбачуваного майбутнього.

Світ диджиталізується, тому кожен бізнес рано чи пізно повинен адаптуватися під потреби ринку чи трансформуватися.

Майбутній клієнт живе в цифрових технологіях, навіть фермер, як би неймовірно це не звучало. Якщо сьогодні ми жартуємо, що на селі потрібно підкинути півня, щоб зловити інтернет, то подумайте про те, що 23 травня 2019 Ілон Маск запустив чергових 60 супутників, як частину свого проекту Space X Starlink Constellation,  який має місію поширити  wi-fi з космосу в найвіддаленіших куточках світу. Про що це говорить? Що завтрашній фермер теж буде жити в своєму смартфоні. І якщо він там не знайде вас (ви його проігноруєте), то він проігнорує вас.

Вже сьогодні ми повинні конкурувати не за самого клієнта, а за його увагу!

Вже зараз увага споживача починає мігрувати від прямої реклами продуктів в нас на сайті та онлайн медіа, до мобільних додатків на смартфонах. Сучасний споживач має колекцію з 20-30 мобільних додатків, які використовує як робочі інструменти чи розвагу, коли та як йому заманеться.

Завдання перших осіб та маркетологів розробити таку стратегію створення цінності, яка би “зачепила” сучасного цифрового користувача, щоби саме ваш мобільний додаток поселився в його смартфоні.

Підкасти, соціальні мережі, платформи – все це сучасні бізнес-моделі, до яких стікається цінність клієнта.

“Долина” також працює в цій логіці, але поки ще не онлайн, а оффлайн – ми відкрита платформа, на яку заходять провайдери послуг та користувачі. Кожен знаходить собі партнера за вподобаннями. В цьому і полягає суть нетворкінгу. Ми істоти соціальні, наше спілкування передбачає певні зв’язки, які можуть стати у нагоді для бізнесу.

Зв’язки як нейронні мережі – вони переплітаються та створюють цілу систему, де кожен із вузлів залежить один від одного. Така собі система взаємозалежностей, або “екосистема”, як назвав її автор терміну в бізнесі, Рон Аднер.

Ми всі взаємозалежимо. Розглянемо для прикладу екосистему органічного виробництва: це не тільки виробник, скажімо, полуниці, це і постачальник органічних саджанців, постачальник техніки, трейдери, банки, перевізники, логісти, переробники, рітейл, магазини….

Це все бізнес-екосистема взаємозалежності. Порушення в будь-якій ланці мережі автоматично негативно вплине на решту гравців. Так працює бізнес сьогодні. Ми всі залежимо один від одного. Неможливо відгородитися від світу високою стіною, чи керувати в ручному режимі, якщо ти хочеш існувати та бути успішним завтра. Саме про це наші програми для агро МСБ.

Зараз між собою конкурують не стільки фізичні продукти та навіть не бізнес-моделі, конкурують цілі мережі взаємозалежностей, які Аднер називає “бізнес-екосистемами”.

Цю теорію навчають провідні бізнес-школи вже десятки років. До України ця “інновація” дійшла нещодавно. Але на порозі чергові зміни та концепти, які їх описуватимуть. Ми в Українській Продовольчій Долині тримаємо руку на пульсі, щоб навчати агро МСБ цим трендам.

“Треба бути готовим до всього – навіть до виробництва рослинного стейку з буряковим соком замість крові”

– Чи зміниться профільний напрямок в господарствах України? Останнім часом українці захопилися нішевими культурами. Можливо за кілька років на полях ростиме аж ніяк не кукурудза, соняхи та пшениця?

– Будь-яка ніша колись стає масовим продуктом. До цього потрібно надзвичайно збалансовано підходити. Дуже важливу роль в цьому відіграють якраз експерти, консультанти та навчання. Фахівці мають пояснити: якщо до тебе прийшла якась унікальна ідея, ти бачиш попит, то рано чи пізно її скопіюють або повторять твої сусіди. І в тебе вже не буде бажаної маржі. До того ж не слід нехтувати законами ринку: коли є перевиробництво – немає ціни.

Пшениця як вирощувалась в Україні традиційно – так і буде вирощуватися, бо для цього в нас є всі передумови. В нас є 40 мільйонів гектарів орної землі, більшість з неї з гарними чорноземами.

Маємо наразі виклик зміни клімату – рослинництво мігрує із південно-східного регіону на Захід. Соняшник через посуху тепер вирощують ледь не в Карпатах.

Виробництво нішевих культур, які мають вищу маржинальність, в загальній структурі посівів, звичайно ж ростиме, бо хто не хоче заробляти більше.

Однак тут варто ретельно зважити: що вирощувати. Потрібно їздити на конференції, досліджувати попит в країнах-покупцях, спілкуватися, стежити за трендами. Тенденції міняються миттєво: сьогодні цікаві ягоди, а завтра – мікрогрін чи рослинні стейки.

Подивіться на нинішніх підлітків – за останні кілька років кількість веганів шалено зросла. І це далеко не все – молодь по всьому світу стає активним   борцем з конс’юмеризмом.

За прикладом далеко не ходитиму: мої дві доньки повіддавали майже всі свої речі на благочинні базари, тому що серед молоді популярний рух мінімалізму, принципи сталого виробництва та користування ресурсами, стриманий підхід до вибору одягу зокрема. Тепер в них є десь по дві футболки і пара джинсів, бо більше купувати – суперечить принципам сталої молоді.

Це повальний тренд, і це не смішно. На це слід звернути прискіпливу увагу виробникам одягу, бо в них будуть все менше купувати нових речей. Зараз тренд на повторне використання матеріалів (recycling), відомі бренди джинсів дають довічну гарантію своїм модулям з вторинної сировини та ремонтують їх безплатно, якщо щось протерлося чи порвалося. Увага звертається на те, наскільки сильно ми забруднюємо землю, якщо виробляємо новий одяг, натомість пропонується берегти старий, здавати його на переробку та носити знову.

Це сигнал для модної індустрії, що їхня бізнес-модуль під загрозою. Щоб вижити завтра, вони мають призвичаїтись до цієї філософії. Отже виробники одягу вже прораховують, що робити, якщо молодь перестане купувати одяг.

Це слід враховувати і агровиробникам. Може статися, що ти вкладаєш в ресурс те, що завтра втратить не тільки прибутковість, а й взагалі сенс.

Наприклад тваринництво. А що,коли за кілька років вeганами стануть практично всі (я звичайно перебільшую, але…), що, коли молодь перестане їсти м’ясо?

Треба бути готовим до всього  – навіть до виробництва рослинного стейку з буряковим соком замість крові.

SEEDS.org.ua

Слідкуйте за нашими новинами на Facebook   Instagram  YouTube-канал

 

Головні новини Seeds та агроідеї для зростання вашого бізнесу в Telegram Facebook Instagram та YouTube. Підписуйтесь!

Залишити коментар

Ваш email не буде опубліковано