Від здорового зерна – до здорового стебла: оптимально, виважено і наукового обґрунтовано

0 1 851

Здоров’я – це те, про що слід турбуватися змалечку. Здоров’я рослин – не виняток. А починається воно з малої насінини. В якому ґрунті ростиме ця насінина, якою водою її поливатимуть і чим підживлюватимуть – все це має велике значення та є обов’язковими складовими здорового врожаю.

Розібратися з тонкощами “лікування” та “профілактики” рослин завжди допоможуть експерти “Інституту здоров’я рослин”. Це унікальний для України проєкт, який дозволяє аграріям будувати свій бізнес поєднуючи інноваційні технології та науковий підхід.

Найкращі вчені Інституту здоров’я рослин мають чималий досвід: вже не перший рік вони вивчають вплив діяльності людини на рослини, ґрунт, мікробіоту, навколишнє природне середовище та розробляють рекомендації для мінімізації негативних явищ в сільському господарстві.


“Інститут здоров’я рослин” має власний лабораторний комплекс, оснащений найкращим світовим обладнанням та надає широкий спектр послуг для аграрного сектора:


  • Фітоекспертиза насіннєвого і рослинного матеріалу.
  • Експрес-аналізи в період вегетації культур.
  • Визначення хімічного складу пестицидів та агрохімікатів.
  • Агрохімічне дослідження ґрунту.
  • Розгорнуте дослідження води.
  • Визначення залишкових концентрацій пестицидів у продукції, ґрунті, воді тощо.
  • Визначення якісних і кількісних показників сільськогосподарської продукції.

Чи не щодня на ринок України потрапляє значна кількість контрафактних та недоброякісних пестицидів. Дуже часто вони не тільки зводять нанівець кропітку роботу аграріїв, а й стають причиною тривалої “хвороби” самої землі. Які чинники ще негативно впливають на родючість ґрунтів, розповів керівник сервісно-технологічного напрямку компанії “UKRAVIT”Сергій САЛЬНІКОВ.

 

Сергій САЛЬНІКОВ

Керівник сервісно-технологічного напрямку компанії “UKRAVIT”

 

 

– Чи може “хворіти” земля?

– Хворіє все живе, а ґрунт – це жива та розумна система.”Інститут здоров’я рослин” виявляє проблеми, які постають перед українськими аграріями, зокрема і з ґрунтом. У ґрунті, окрім корисної мікрофауни, є й шкідливі фітопатогени, що негативно впливають на рослини.

Також на сьогоднішній день зразки ґрунту, що надходять для вивчення, характеризуються низькою кількістю елементів живлення, як макро-, мікро-, так і мезоелементів. Збільшилась кількість зразків ґрунту, в яких досліджуємо залишкову кількість пестицидів.

За останні роки на ринок України потрапила значна кількість контрафактних і недоброякісних пестицидів та агрохімікатів. Застосувавши їх, аграрій у кращому випадку не отримає бажаної дії на шкідливі організми, в гіршому ж – це фітотоксична дія на наступні культури. Інколи це рік-два, але трапляються випадки, коли десятками років спостерігається фітотокс і пригнічення культур.

 

Інколи аграрій сам створює проблему на своєму полі. Не дотримуючись регламентів застосування, норм внесення, кратності та елементарних заходів безпеки, господар сприяє накопиченню залишків пестицидів у ґрунті та продукції.

Проблема посилюється й при тривалому та систематичному нехтуванні правилами застосування пестицидів та агрохімікатів. Особливо відчутна шкода для урожаю за несприятливих погодних умов, що трапляється дедалі частіше.

– Коли краще перевіряти “здоров’я” ґрунтів – перед посівною чи набагато раніше?

– Найкращий період для дослідження – перед внесенням добрив. Адже на основі отриманих результатів дослідження будується оптимальна система живлення.

Недоцільно робити висновки по забезпеченню ґрунтів азотом, сіркою та іншими рухомими елементами живлення, базуючись на осінніх дослідженнях грунту. Адже дані елементи дуже рухливі – вимиваються, мобілізуються, мінералізуються та ін., тому краще їх визначати навесні – безпосередньо перед сівбою.

Для прикладу, на певні культури пестициди впливають негативно, але інші реагують на них лояльно. Є такі елементи живлення, які надзвичайно важливі, скажімо, для кукурудзи чи цукрового буряка, але для пшениці вони менш важливі. Тоді саме ці культури ми можемо спокійно висівати, знаючи, що врожай точно матимемо.

Знаючи проблему, ми згодом працюватимемо на забезпечення самого ґрунту тими елементами, яких не вистачає, і створюватимемо оптимальні умови для вирощування всіх культур.

Треба завжди, як то кажуть, тримати руку на пульсі і проводити регулярні дослідження ґрунту.

– Чим наразі частіше за все “хворіє” земля?

– Дедалі частіше виявляємо проблеми, пов’язані із залишковими кількостями пестицидів. Іноді знаходимо навіть такі, що застосовувалися 5-10 років тому, але зберігаються у ґрунті до цього часу. Деякі з них можуть бути навіть забороненими на сьогоднішній день.

Іноді через недбале дозування добрива елементи живлення накопичуються і переходять із класу “КОРИСНИХ” до “НЕБЕЗПЕЧНИХ”, і тоді їх концентрація негативно впливає на вирощувані культури.

Крім того, ми помітили зменшення вмісту мікроелементів живлення у ґрунтах, зокрема сірки, бору, цинку. Ґрунти втрачають всі ці елементи, і якщо не проводити підживлення, під час вегетації проявлятимуться візуальні ознаки нестачі (посиніння, почервоніння, карликовість та ін.)

Також відзначається підвищення кислотності ґрунтів України. За рік досліджень ми побачили, що майже 60% досліджених ґрунтів кислі або підкислені.

– З чим пов’язане збільшення кислотності ґрунтів?

– Зазвичай це пов’язано з надмірним застосуванням добрив. Майже всі азотні добрива кислі за своїм складом. Раніше вносилося більше органічних добрив, висівалися сидерати, що сприяли накопиченню органічної речовини у ґрунті та нівелювали негативну діяльність людей.

До того ж, раніше у ґрунтах було більше корисної мікрофлори, що також сприяло відтворенню родючості та позитивним внутрішньоґрунтовим процесам.

– Як збільшення кислотності ґрунтів вливає на врожай?

– Більшість культур позитивно реагують на нейтральні показники кислотності; якщо ж ґрунт змінює рН в бік підкислення,вони зазвичай пригнічуються, що негативно впливає на врожайність. До того ж підкислення ґрунту перешкоджає доступності більшості елементів живлення із ґрунту.

Необґрунтоване і надмірне використання добрив стає причиною того, що аграрії самі для себе створюють пастку, вихід з якої коштує чималих грошей.

Меліоративні заходи, спрямовані на поліпшення показників ґрунту, – процес тривалий та затратний. Тому вирішувати аграрію – застосовувати обґрунтовано та економічно доцільно чи бездумно, в погоні за високими врожаями.

–  Чи потрібно і коли потрібно перевіряти насіння, ЗЗР, добриво та воду, якими користується фермер?

– Нашим постійним клієнтам ми радимо перевіряти все тільки в комплексі. Інколи аграрії переконані, що проблема низьких врожаїв пов’язана із ґрунтом, а насправді відповідають за це зовсім інші чинники.

Дуже часто низька ефективність дії пестицидів – це невідповідність показників води визначеним стандартам. Наразі в Україні вода має завищені показники жорсткості, кислотності та вмісту металів. І це далеко не все – є низка інших факторів, які негативно впливають на ефективність дії пестицидів і на культури зокрема.

 

Найкраща школа – школа власного досвіду. Саме він продемонстрував працівникам СТОВ “Зоря”, що в Макарівському районі на Київщині,важливість агрохімічного дослідження ґрунту.

Напередодні посівної тут провели агрохімічне дослідження ґрунтів, на основі якого скоригували систему основного живлення та листкового підживлення. А восени, після збору культур, планують дослідити ще й готову продукцію на залишкову кількість пестицидів. Бо як не крути, а з наукою пліч-о-пліч справи йдуть краще.


Насіннєвий матеріал теж потребує ретельної перевірки. Ми завжди наголошуємо: треба знати, які фітопатогени є на насінині, зовнішні вони чи внутрішньонасіннєві, а також яка в насіння схожість, енергія проростання тощо. Саме від цих показників залежать посівні характеристики, що відрізняють фуражне зерно від посівного матеріалу.

Інколи аграрії,підбираючи протруйники, не розуміють, що саме їм потрібно. Зрештою,їм продають той препарат, який потрібно продати менеджеру зі збуту, але не той, який дійсно потрібен у даній ситуації.

Тому ми рекомендуємо обов’язково проводити дослідження насіннєвого та садивного матеріалу – тоді ви точно знатимете, які препарати застосовувати для досягнення максимальної врожайності.

– Чи можна без добрив досягти більших врожаїв?

– Якщо ми хочемо досягти високих врожаїв, маємо працювати тільки в комплексі. Більшість гібридів, які висіваються, спрямовані на те, щоб дати більшу врожайність. Однак для формування цієї врожайності їм потрібно поглинути велику кількість елементів живлення. Поглинути все це одразу із ґрунту неможливо. Ґрунт – це розумна система, яка дає все порційно, він не може дати більше, ніж рослині потрібно на генетичному рівні.




Але коли людина втручається в генетику рослини, збільшуючи її потенціал, рослина, цілком логічно, потребує додаткового підживлення.

Якщо вирощувати культуру винятково на природній родючості, витрачаючи ті запаси, що є у ґрунті, високих врожаїв ми не отримаємо. До того ж, у такому випадку виснажуватиметься і сам ґрунт.

Варто впроваджувати не тільки комплексну роботу, а й розумний підхід: не застосовувати добрив більше, аніж потрібно, вносити їх у правильну фазу культури та підбирати оптимальні форми добрив.

Все це має бути наукового обґрунтовано і економічно доцільно. Тоді й урожайність буде високою, і негатив для природи буде мінімальним, й сама продукція буде якісною.

Можна застосувати багато добрив, однак вирощена продукція, хоч і буде її багато, якісною не буде. При надмірних нормах добрив спостерігається зменшення кількості білка та збільшення кількості нітратів. Все має бути оптимально, виважено і науково обґрунтовано.

– Хто дбає про виважене коригування добрив?

– В кожному господарстві є агроном, власник самої землі – вони це й вирішують. Такі люди на землі не перший рік працюють і орієнтуються в дозах та застосуванні. Однак ми зі свого боку допомагаємо порадами.

Щодня з’являються нові добрива, і розібратися з ними самотужки не завжди просто. Є й інші проблеми: змінюється забезпеченість ґрунту елементами живлення, про що ще 3-5 років тому ніхто і не чув – адже були інші умови.

Ми ретельно вивчаємо ці питання і даємо коригуючі рекомендації для господарства. Для прикладу, аграрії хотіли застосувати 50-100 кілограм азотних добрив на гектар – ми ж радимо використовувати стільки, скільки потребує конкретна культура.

Ми вивчаємо, скільки тих чи інших елементів міститься у ґрунті та скільки буде витрачено на формування врожаю – нестачу ж потрібно компенсувати у вигляді добрив.

 

На Одещині, у ТОВ “Шампань“, поряд із польовими культурами дбайливо вирощують добірний виноград. Та в цьому сезоні цього могло би й не статися, якби не “Інститут здоров’я рослин”. Завдяки вченим Інституту лози своєчасно підживили високоякісними добривами, тож у господарстві сподіваються на смачний і безпечний врожай.

“Коли вирощуєш виноград, кожна помилка може коштувати дуже дорого, особливо якщо йдеться про підживлення. Тому ми уже взяли собі за звичку досліджувати мінеральні добрива, зокрема й аміачну селітру, в “Інституті здоров’я рослин”, і жодного разу не мали підстав сумніватися в результатах. Тому плануємо продовжити цю співпрацю в наступних сезонах”, – ділиться досвідом головний агроном господарства.


 

Цікаво, що раніше дослідження ґрунту проводили великі аграрні господарства. Однак наразі картина кардинально змінилася – послуги стали набагато доступнішими. Тепер вони по кишені навіть простим дачникам. Детальніше про це розповіла керівник сервісно-аналітичного центру “Інституту здоров’я рослин” Ірина Перехрест.

 

Ірина Перехрест

Керівник сервісно-аналітичного центру “Інституту здоров’я рослин”

 

 

– Українські ґрунти стали частіше “хворіти”, чи всі аграрії переймаються цією проблемою?

– На жаль, так – ґрунти “хворіють”. Однак далеко не всі українські аграрії навіть знають, що землю необхідно регулярно перевіряти, адже від цього залежить не тільки нинішній, а й всі подальші врожаї. Саме задля цього ми постійно проводимо навчання, семінари, розповідаємо про необхідність досліджень.

– “Інститут здоров’я рослин” – єдиний в Україні?

– По всій Україні є з десяток приватних лабораторій, які займаються дослідженням ґрунтів, рослин, добрив, але Інститут один. Про нас знають по всій країні, хоча ми працюємо менше 2-х років.

Однак і за цей невеликий час чимало відповідальних аграріїв, які раніше користувалися послугами лише закордонних лабораторій і довіряли винятково іноземним експертам, стали клієнтами нашого Інституту. Ми регулярно проводимо екскурсії та демонструємо свої можливості безпосередньо на полях.

Фахівці “Інституту здоров’я рослин” не менш кваліфіковані за іноземних, якість досліджень – на рівні. Однак у нас є величезна перевага: ми знаходимось в Україні, в Черкасах, і платити чималі гроші за доставку зразків за кордон не доводиться.

 

 

– Які дослідження частіше замовляють у вашому Інституті?

– Ґрунт, вода, добрива, насіння, ЗЗР – це ті основні комплексні дослідження, які ми пропонуємо всім аграріям. Їх популярність залежить суто від сезону. Спочатку йдуть ґрунт і добрива. Варто від самого початку знати, який стан ґрунту на вашому полі, які добрива слід вносити, і якої вони якості.

Ґрунт краще перевіряти якомога ближче до посівної. Що стосується насіння, воно має один із першочергових пріоритетів під час перевірки. Іноді надходить до нашого Інституту насіннєвий матеріал звичайний або вже протруєний, і схожість та енергія проростання такого насіння має дуже низький відсоток.

Причина – в неякісному насіннєвому матеріалі чи в неякісному зберіганні самого насіння. Часто до продажу потрапляє насіннєвий матеріал, якому вже далеко не один рік.



– Чи трапляється таке, що навіть здоровий ґрунт, якісні насіння та добрива не дають гарантії гарного врожаю? 

– Сівозміна. На жаль, не всі аграрії її дотримуються. Вирощується одна й та сама культура протягом кількох років. І це зазвичай такі культури, які надзвичайно виснажують ґрунту, – кукурудза, соняшник, соя… Після них ґрунт на довгі роки виснажується для інших культур.

Що стосується внесення добрив, до кожної культури має бути індивідуальний підхід. Фермери вносять різні добрива різних виробників, скрізь різні норми внесення – все це має враховуватись.

– Хто з аграріїв частіше звертається до вас – дрібні фермери чи великі агрокорпорації?

– Ми залюбки приймаємо всіх. Іноді звертаються навіть звичайнісінькі дачники. У таких людей проблеми дещо інші – зазвичай вони зовсім не у ґрунті, а в якості придбаного насіннєвого матеріалу.

 

Чи буває, що дачники скаржаться, що овочі чи ягоди ростуть нерівномірно, а місцями врожаю немає зовсім. Зазвичай це пов’язано з рівнинністю ділянки. Дощова вода накопичується нерівномірно, що суттєво впливає на рослини.

Трапляється, що деякі із фрагментів земельного наділу мають мешу кількість калію чи магнію, що вкрай важливо для росту рослини.

Іноді навіть не доводиться застосовувати добрива – достатньо просто завезти на ділянку змішаний ґрунт, якщо йдеться про піщані ґрунти. Але все це потрібно вивчати, аналізувати, перевіряти.

– Чи вся земля піддається “лікуванню”?

– В наш час надзвичайно розвинених технологій вирішити можна навіть ті проблеми, про які раніше годі було й мріяти. Наш Інститут, хоч і доволі молодий, має професійну команду, завдяки якій ми зробили чимало досягнень і допомогли чималій кількості аграріїв.

Ми надзвичайно вдячні нашим замовникам за те, що можемо застосувати на практиці свої знання і допомогти їм у нелегкій аграрній справі.



 

Як боротися із невидимим ворогом? Найкраще – для початку побачити його, вирішили у ПРАТ ЧОП “Агротехсервіс”, що на Черкащині. Відтак,озиму пшеницю тут сіяли не “всліпу”, а попередньо дослідили посівний матеріал на зараження фітопатогенами.

“Правильний вибір протруйника – дуже важливий аспект для майбутньої врожайності. Тому вирішили дослідити посівний матеріал на зараженість в “Інституті здоров’я рослин”. Й цілком задоволені: спеціалісти, окрім “голих” цифр, безкоштовно надали рекомендації, які діючі речовини потрібно застосувати для контролю виявлених на насінні збудників.

За нашими підрахунками, ще й на протруйниках зекономили – адже точно знали, які діючі речовини вони повинні містити. Тож в зимовий період плануємо перевірити насіннєвий матеріал, що висіватиметься навесні”, – розповідає директор господарства Ігор Кропивник.


 

Здорова рослина – здорова країна.

Таким є головний девіз “Інституту здоров’я рослин”.

Таким є життєвий шлях працівників “Інституту здоров’я рослин”,

які прагнуть допомогти кожному аграрію України.

 

 

Людмила КАЛИТА, SEEDS.org.ua 

Головні новини Seeds та агроідеї для зростання вашого бізнесу в Telegram Facebook Instagram
Youtube та Підписуйтесь!

Залишити коментар

Ваш email не буде опубліковано

Do NOT follow this link or you will be banned from the site!