Війна в Україні призвела до гострої нестачі продовольства та харчування у всьому світі

1 378

Конфлікти, національні та глобальні економічні потрясіння та екстремальні погодні явища продовжують дедалі тісніше взаємодіяти. Вони посилюють один одного і створюють спіралеподібний негативний вплив на гостру нестачу продовольства та харчування, пише SEEDS.

У 2022 році кількість людей, які відчувають гостру нестачу продовольства і потребують термінової допомоги у забезпеченні продовольством, харчуванням та засобами до існування, зростає четвертий рік поспіль.

Понад чверть мільярда людей зіткнулися з гострим голодом, а люди в семи країнах опинилися на межі голодної смерті, йдеться в останньому Глобальному звіті про продовольчі кризи (GRFC). Про це повідомила Продовольча та сільськогосподарська організація Об’єднаних Націй (ФАО).

Щорічний звіт, підготовлений Інформаційною мережею з питань продовольчої безпеки (FSIN), був представлений Глобальною мережею по боротьбі з продовольчою кризою (GNAFC) – міжнародним альянсом Організації Об’єднаних Націй, Європейського Союзу, урядових та неурядових організацій, які працюють над спільним подоланням продовольчої кризи.

Читайте також: Для українських аграріїв скасували податок на землю: кого стосується новий закон

Згідно зі звітом, у 2022 році близько 258 мільйонів людей у 58 країнах і територіях зіткнулися з гострою нестачею продовольства на кризовому або значно гіршому рівні (фаза 3-5 за шкалою IPC/CH), порівняно зі 193 мільйонами людей у 53 країнах і територіях у 2021 році. Це найвищий показник за всю семирічну історію звіту.

Однак значною мірою це зростання пов’язане зі збільшенням чисельності населення, що аналізується. У 2022 році показник гострої нестачі продовольства зріс до 22,7 відсотка порівняно з 21,3 відсотка у 2021 році, але залишається неприйнятно високим і вказує на тенденцію до погіршення ситуації з гострою нестачею продовольства в усьому світі.

«Понад чверть мільярда людей зараз стикаються з проблемою гострої нестачі продовольства, а деякі перебувають на межі голодної смерті. Це неприпустимо», – написав у передмові до звіту Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш.  

Згідно зі звітом, понад 40 відсотків населення, що знаходиться на 3-й або вище фазі IPC/CH, проживає лише в п’яти країнах: Афганістані, Демократичній Республіці Конго, Ефіопії, частині Нігерії (21 штат і Федеральна столична територія – ФСТ) та Ємені.

Протягом 2022 року люди в семи країнах зіткнулися з голодом і злиднями, або з катастрофічним рівнем гострого голоду. Понад половина з них – у Сомалі (57 відсотків), тоді як такі надзвичайні умови також мали місце в Афганістані, Буркіна-Фасо, Гаїті (вперше в історії країни), Нігерії, Південному Судані та Ємені.



Близько 35 мільйонів людей зіткнулися з надзвичайним рівнем гострого голоду (фаза 4 за класифікацією IPC/CH) в 39 країнах, при цьому понад половина з них проживає лише в чотирьох країнах – Афганістані, Демократичній Республіці Конго, Судані та Ємені.

Крім того, у 30 з 42 основних продовольчих криз, проаналізованих у звіті, понад 35 мільйонів дітей віком до 5 років страждали від виснаження або гострого недоїдання, при цьому 9,2 мільйона з них мали важку форму виснаження – найбільш небезпечну для життя форму недоїдання, яка є основним чинником зростання дитячої смертності.

Хоча конфлікти та екстремальні погодні явища продовжують посилювати гостру продовольчу небезпеку та недоїдання, економічні наслідки пандемії СOVID-19 та наслідки війни в Україні також стали основними чинниками голоду. Особливо це стосується найбідніших країнах світу, головним чином через їхню високу залежність від імпорту продовольства та сільськогосподарської сировини та вразливість до глобальних цінових коливань на продовольство.

Економічні потрясіння перевершили конфлікти як основний чинник гострої продовольчої небезпеки та недоїдання під час кількох великих продовольчих криз. Сукупні глобальні економічні потрясіння, включаючи стрімке зростання цін на продовольство і серйозні порушення роботи ринків, зменшують стійкість країн і їхню здатність реагувати на продовольчі потрясіння.



Висновки звіту підтверджують, що наслідки війни в Україні негативно вплинули на глобальну продовольчу безпеку через значний внесок як України, так і Росії у світове виробництво та торгівлю паливом, сільськогосподарськими ресурсами та основними продовольчими товарами, зокрема пшеницею, кукурудзою та соняшниковою олією.

Війна в Україні порушила сільськогосподарське виробництво і торгівлю в Чорноморському регіоні, спровокувавши безпрецедентне зростання міжнародних цін на продовольство в першій половині 2022 року. Хоча з того часу ціни на продовольство знизилися, зокрема завдяки Чорноморській зерновій ініціативі та «Шляхам солідарності» ЄС, війна продовжує опосередковано впливати на продовольчу безпеку, особливо в країнах з низьким рівнем доходу, що залежать від імпорту продовольства, чия хитка економічна стійкість і без того була підірвана пандемією COVID-19.


Немає жодних ознак того, що ці фактори ослабнуть у 2023 році: очікується, що зміна клімату призведе до подальших екстремальних погодних явищ, глобальна та національна економіки матимуть невтішні перспективи, тоді як конфлікти та нестабільність, ймовірно, триватимуть і надалі.

Згідно з прогнозами на 2023 рік, доступними для 38 з 58 країн/територій станом на березень 2023 року, до 153 мільйонів людей (або 18 відсотків проаналізованого населення) перебуватимуть на 3-й або вище фазі продовольчої незахищеності за шкалою IPC/CH.

 

SEEDS

Головні новини Seeds та агроідеї для зростання вашого бізнесу в Telegram Facebook Instagram
Youtube та Підписуйтесь!
1 Comment
  1. Алина пише

    то то весь мир отказывается от украинских продуктов

Залишити коментар

Ваш email не буде опубліковано

Do NOT follow this link or you will be banned from the site!