З аграрної держави Україна може перетворитись на батьківщину нового суперфуду

0 255

Локальні, органічні та цікаві ідеї можуть вивести українських агровиробників на провідні позиції світового ринку суперфудів. Наша гречка чи амарант за деякими показниками поживності не поступаються кіноа, обліпиха – ягодам годжі, а насіння льону – чіа.

Про це розповіла Катерина Звєрєва, засновниця агромедіа-агенції Sapienza, міжнародний консультант Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН під час конференції «From Local to Global: СУПЕРФУДИ. ТЕХНОЛОГІЇ. РИНКИ», пише SEEDS.

«Що таке суперфуди? Маркетологи та ЗМІ останнім часом полюбляють це визначення, але насправді кожен розуміє його по-своєму. Досі немає навіть єдиної наукової думки про те, що таке суперфуд.

Насправді ознаками суперфуду є локальність та екологічність,природність, екзотичність. Але найбільш важлива ознака – корисність, концентрація поживних речовин», – переконана Катерина Звєрєва.

Це категорія здорових продуктів харчування із передбачуваною користю для здоров’я, з неабияким вмістом поживних речовин або історією вживання у різних/екзотичних країнах.

«Суперфуд як термін адаптувався у вжитку багатьох країн світу, та все ж положення про використання цього терміну змінюються від країни до країни.  Були часи коли маркування «суперфуд» могли ставити на будь-яку їжу. В ЄС це мало місце аж до 2007 року. Кожен виробник міг без перешкод та юридичних моментів позначити свою продукцію як «суперфуд». Але чи завжди це відповідало реальності? Британська асоціація дієтологів провела дослідження і дійшла висновку, що понад 60% споживачів дійсно довіряють позначенню «суперфуд», однак вони навіть не вчитуються, що ж там насправді є. Саме тому було прийнято закон: якщо ви позначаєте на власній продукції, що вона є суперфудом, будь ласка, маркуйте, однак знаходьте докази того, чому ваша продукція такою є», – підкреслює міжнародний консультант Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН.

Наприклад, використання терміну суперпродукт у маркетингу або в упаковці заборонено в Європейському Союзі, але воно не регулюється в Австралії та США.

«Оксфордський словник зазначає: «суперфуд» – це багата поживними речовинами їжа, яка вважається особливо корисною для здоров’я та добробуту».

«Насправді це так і є. Для прикладу, має бути велика концентрація певних корисних речовин: макроелементів, мікроелементів, кальцію, цинку, або ж продукція може бути без глютену, і таке інше», – наголошує Катерина Звєрєва.

Однак не скрізь у світі суперфуд має чіткі межі визначення, додала експерт.

«До речі, в Америці та Австралії досі позначкою «суперфуд» можна маркувати будь-що, без жодних юридичних моментів. В ЄС таке неможливе. В Україні виробник продуктів, не тільки суперфудів, не може вводити в оману споживача неправильним маркуванням.У Технічному регламенті щодо правил маркування харчових продуктів вказано: «Маркування харчових продуктів та спосіб, яким його виконують… не повинні вводити в оману споживача стосовно необґрунтованого зазначення інформації про властивості харчового продукту, яких у нього немає…, містити інформацію щодо наявності в харчовому продукті… властивостей, які сприяють профілактиці, загоюванню та лікуванню будь-якого захворювання, або посилатися на такі властивості». Це обмеження поширюється також на рекламу та оформлення харчових продуктів», – нагадує міжнародний консультант Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН.

«Зрештою якісь продукти дійсно є «суперфудом», а якісь – просто маркетинговий хід».

Останнім часом визначення «суперфуд» набирає шаленої популярності. Серед лідерів ринку споживання суперфудів – овочі та фрукти, підкреслює Катерина Звєрєва.

«Сьогодні найбільше суперфудів серед овочів та фруктів. У 2019 році цей ринок демонстрував найбільші темпи зростання. Прогнозується, що до 2029 року саме по овочах і фруктах спостерігатиметься найбільше зростання серед всіх інших суперфудів.

В проєкті EastFruit ми досліджуємо аналітику тих продуктів, які демонструють збільшення споживання у світі. Завдяки цим дослідженням можна побачити, що, наприклад, спаржа, кольрабі, цибуля порей, артишок, капуст кейл демонструють найбільші обсяги світової торгівлі за останні роки. Ми знаємо що ці категорії овочів можна віднести до суперфудів.

Також можна побачити те, що зростає експорт таких плодово-ягідних культур, як лохина, авокадо і екзотичний дуріан. Вважається, що найбільше зростання за категоріями суперфудів до 2029 року покажуть зернові та злакові, фрукти та овочі, салати та коріння, та інше. До категорії «інше» входять: спіруліна, хлорела, какао», – додає міжнародний консультант Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН.

Останнім часом в світі з’явився регіон-лідер на ринку суперфудів, зауважує експерт.

«Насправді вже декілька років домінує ринок Північної Америки. Напевно тому, що і споживачі приділяють чималу увагу своєму здоров’ю, і є певна заможність серед населення, щоб дозволити собі такі суперфуди. Але зростання буде і в країнах ЄС і Латинської Америки, і в країнах Азії. Прогнозується, що до кінця 2029 року світовий ринок суперпродуктів досягне 229,2 млрд доларів США. У 2019 році ринок оцінювався в 156,3 млрд доларів США.

Північна Америка займає наразі помітну частку на ринку суперфудів. Які ж категорії цікавлять сьогодні споживачів Північної Америки? Це насіння чіа, капуста кейл (здебільшого в термообробці), кіноа, лохина і суниця садова», – підкреслює Катерина Звєрєва.

Однак суперфуди можна не тільки споживати в якості їжі, завдяки суперфудам можна добре виглядати. Амарант, коноплі,комбуча, мед давно і часто є компонентами косметологічних засобів, нагадала експерт.

Як приклад, Катерина Звєрєва згадала про капусту кейл. Вона не тільки надзвичайно корисна, з неї виробляють чипси, та інші смаколики, а також різні косметичні засоби.

Окрема тема – продажі суперфудів, і не останнє місце в логістичному ланцюгу займатиме інтернет, переконана експерт.

«Треба враховувати, що найбільші продажі суперфудів в найближчі роки будуть здійснюватися саме через мережу інтернет. В Україні також. Ми нашими локальними, органічними та цікавими ідеями можемо скласти гідну конкуренцію на ринку відомих суперфудів.

Наша гречка чи амарант за певними показниками поживності не поступається кіноа, обліпиха – ягодам годжі, а насіння льону – чіа. Якщо подумати, ми можемо не тільки спрогнозувати, а й вивести на ринок нові українські суперфуди», – переконана Катерина Звєрєва.

«Колись і капуста кейл була тільки кормом для тварин, а спаржу в Україні всі знали, як «заячий холодок».

SEEDS

Головні новини Seeds та агроідеї для зростання вашого бізнесу в Telegram Facebook Instagram
Youtube та Підписуйтесь!

Залишити коментар

Ваш email не буде опубліковано

Do NOT follow this link or you will be banned from the site!