Українці знають як заробляти мільйони на копійчаних гарбузах

0 303

Заробляти мільйони на гарбузах – не такі вже захмарні фантазії. В цьому переконаний Леонтій Гасюк із Кам’янець-Подільського району Хмельницької області, який виробляє з “копійчаного” товару цінну гарбузову олію.

Під гарбузи фермер відводить майже три гектари. При вирощуванні це нетрудомістка культура, багато робочих рук не потребує. Але без механізації все одно не обійтись, якщо хочеш займатись справою всерйоз. Тож у господарстві є свій гарбузовий комбайн, сушарка для насіння і навіть невелика олійня. Якби справа пішла добре, можна і про фасувальну лінію з часом подумати.

У тих країнах, де вирощують і переробляють гарбузи, це справа дуже вигідна. Та й у нас вона мала би приносити добру копійку. Але, приміром, минулий рік був для «гарбузоводів» з точки заробітків не надто вдалим. І все через те, що ті зародили дуже рясно. У результаті ціна на помаранчевий овоч на ринку різко знизилась. З-поміж усіх своїх польових родичів він був чи не найдешевшим, коштував чотири — п’ять гривень за кілограм.

Але у Леонтія Семеновича зовсім інший підхід і арифметика. Свої гарбузи він навіть не забирав з поля — їх використовує замість добрива.

Якби про таке почули десь в об’єднаній Європі, за голову взялися б. Бо це ж і сік, і пюре, і усякі джеми-варення, придатні для дитячого та дієтичного харчування, а відтак і коштують відповідно дорого. У нас все по-іншому: що маємо — не цінуємо.

 

 

Займатися переробкою гарбузів маленькому господарству не під силу. Для цього потрібен переробний цех, котрий відповідав би стандартам харчового виробництва. А господарству, котре саме себе фінансує, такі інвестиційні проекти поки що не по кишені.

А якщо робити все ручним дідівським методом, то одразу виникнуть проблеми з реалізацією — де такий товар продавати? От і виходить, що його вигідніше згноїти, ніж переробити і реалізувати.

А от із зернятами інша ситуація. “Зі своїх трьох гектарів отримую насіння, з якого віджимаємо до чотирьохсот літрів олії”, – розповів Гасюк.

Навіть при ціні у шістсот гривень за літр можна отримати 240 тисяч гривень. Для порівняння: пшениця дає до 35 тисяч гривень з гектара. Тож на тій же площі матиму вдвічі менший заробіток.

Здавалося б, вигода очевидна. Але найбільша проблема — зі збутом. От і стає виробник за прилавок на різних ярмарках, виставках і форумах, щоб пропагувати свій товар.

Попри всі труднощі закидати олійну справу не збирається. У найближчих планах — продавати ще й лляну олію. Щоправда, за вирощування цієї культури не береться — ґрунти не підходящі, тож високих врожаїв на них не буде. А от переробляти закуплений льон можна.

Все це для того, щоб розширити асортимент, зацікавити покупця, а там, дивись, і на закордонні ринки вдасться вийти.

SEEDS.org.ua за інформацією “Голос України”

 

Leave A Reply

Your email address will not be published.