Як самотужки зробити аналітичну експортну розвідку – поради фахівця

0 221

Прибутковий експорт завжди починається з ринкового аналізу. Якісна аналітика сьогодні може коштувати десятки тисяч доларів, але при цьому потрібно зважувати, чи дійсно вона дасть можливість повернути ці гроші.

На думку національного консультанта Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Андрія Панкратова, аналітика має бути співрозмірною з тим прибутком, який ви отримуєте від експорту. Під час Міжнародної конференції аграрного бізнесу  “Збільшення прибутків у міжнародній торгівлі” експерт дав практичні поради як провести самостійну аналітику, та зекономити власні кошти.

“Скільки може коштувати професійна аналітика сьогодні? Особисто я користуюся такою формулою: питаю скільки ви хочете вкласти в експорт, і пропоную взяти 1% від цієї суми. Ось це пустіть на аналітику” – зазначає експерт аграрного ринку, Андрій Панкратов.

В тому випадку, якщо представник агробізнесу не в змозі витратити подібні кошти, фахівець рекомендує провести самостійну безкоштовну аналітику.

Крок перший: визначаємо HS свого товару

“Що це за код? Це Harmonized System– гармонізована система. Це система номенклатури прийнятої у всьому світі, по всіх можливих товарах та сервісах. Код складається з 6 знаків, 6 цифр. На цьому коді багато країн, будують свої власні товарні номенклатури. Наприклад, в Україні, вони називаються “українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності” і мають 10 цифр” – розповідає Андрій Панкратов.

За словами фахівця, кожна країна може мати свою номенклатуру. Визначити цей код можна онлайн, безкоштовно. “Після визначення коду, можна подивитися по ньому світових імпортерів”, – повідомляє Панкратов.

В якості якісних джерел торгової статистики, аналітик аграрних ринків наводить такі ресурси як UN COMTRADE, Global Trade Atlas, Trade Data Monitor. Найзручнішим безкоштовним сайтом, на думку фахівця, наразі є Trade Map.

“Одна з численних переваг саме цього ресурсу у тому, що він робить дооцінку по тих країнах, по яких даних немає. Т.зв. “mirror data” – віддзеркалення баз даних. Якщо, наприклад, немає імпорту Афганістану, він дивиться експорт всіх країн хто подав статистику в Афганістан, та складає більш-менш зрозумілу оцінку”, – ділиться Андрій Панкратов.

Тільки з однієї імпортної торгової статистики у Trade Map, у того, хто робить самостійну аналітику, вже є можливість зібрати багато вичерпної інформації.

“В такій статистиці можливо подивитися динаміку імпорту, експорту, своїх конкурентів. Можливо навіть дізнатися про експорт, безпосередньо, в ту країну, в яку ви думаєте постачати: з ким вам доведеться там конкурувати. Крім цього, є дані про ціни, обсяги в тонах, та про те, як себе поводять конкуренти в розрізі декількох останніх країн” – додає Андрій Панкратов.

На думку аналітика аграрного ринку, важливо також звернути увагу на такий показник як митний імпорт з України. Мита можуть складати десятки відсотків, і це майже виключає можливість конкурувати на ринках. На поміч агробізнесу приходить безкоштовна база даних по країнах, яку збирає International Trade Center: Market access map.

Не менш важливим також є показник ВВП на душу населення. На думку аналітика, важливо розуміти, з ким ви будете мати справу на ринку, та якої якості продукту він потребує: це буде дешевий, чи преміальний продукт, в простій, чи в дорогій упаковці. Також експерт зазначає, що не зайвим буде подивитися і індекс економічної свободи.

Для розробки більш детального аналізу, Андрій Панкратов рекомендує звернути увагу на показник внутрішнього виробництва.

“Треба розуміти, чи виробляє продукцію країна самостійно, чи вона живе на імпортному. Якщо вона виробляє і самостійно і живе на імпортній продукції, нам треба зрозуміти яким чином ті, хто постачає туди, конкурують з внутрішнім продуктом” – дає пораду фахівець.

За словами аналітика, самостійно також можна вирахувати споживання. Це робиться по формулі “виробництво + імпорт – експорт”. В кінцевому рахунку ми отримаємо приблизну оцінку споживання.

Наприкінці виступу фахівець також зазначив ресурси, на яких агробізнесмени можуть знайти готові дослідження ринку. На думку Панкратова, якісний аналіз надають державні та донорські проекти, такі як Export Promotion Office, Ukrainefood.org, та Галузеві асоціації, консалтингові компанії і USDA GAIN.


Під час конференції, зокрема, виступили експерт з зовнішніх ринків, в.о. міністра аграрної політики та продовольства України (2019) Ольга Трофімцева, аналітик аграрних ринків Андрій Панкратов, директор з розвитку Української плодоовочевої асоціації (УПОА) Катерина Звєрєва, експерт ягідного ринку, власник S.B.Frozen Foods Андрій Жуков, директор компанії Євросем Дмитро Шацман, радник з питань сільського господарства посольства Королівства Нідерландів в Україні Рейнауд Наутен, радники з питань розвитку бізнесу комерційного відділу Посольства Канади в Україні Ліліана Жиліна та Єлізавета Журавськадиректор компанії ARTIS.com Василь Гальчевський, засновниця платформи HelpSMI Анастасія Ширіна та інші фахівці з виходу на міжнародні ринки, а генеральний директор групи компаній BioNorma Ярослав Чабанюк виступив модератором заходу.

Інформаційні партнери заходу: EastFruitUkraineFood.orgSEEDS.org.uaAgri-GatorАгроіндустріяУННАгроперспективаDrone.UA

«Солодкий» спонсор конференції – компанія «Житомирські ласощі».

 

SEEDS.org.ua  за інформацією Agri-gator

Головні новини Seeds та агроідеї для зростання вашого бізнесу в Telegram Facebook Instagram
Youtube та Підписуйтесь!

Залишити коментар

Ваш email не буде опубліковано

Do NOT follow this link or you will be banned from the site!