Інноваційні українські теплиці «під ключ» працюють в ОАЕ

Українські інноваційні технології для вертикального фермерства зацікавили виробників у світі

0 47

Українські технології для теплиць в ОАЕ  пришвидшують отримання врожаю та надають кращі результати в смакових та візуальних параметрах продукції, про це повідомляє SEEDS з посиланням на Міжнароднй аналітичну платформу  EastFruit.

Безстрашні люди можуть все. В цьому на власному досвіді переконався досвідчений розробник агроосвітлення та засновник вертикальної ферми у «бомбосховищі» у Дніпрі Віктор Шулешко. Нещодавно його компанія Green Future побудувала вертикальну ферму 600 квадратних метрів для вирощування салатів в ОАЕ, а також розширила цей проєкт для вирощування тюльпанів на 200 кв.м. А його винаходи для досвічення та освітлення у сіті- та вертикальних фермах запатентовані, та визнані на світовому рівні.

У планах Віктора – побудувати в Буковелі локальну вертикальну ферму, яка буде працювати, задовольняючи  потреби всіх ресторанів регіону.

Розробками для вертикального фермерства  Віктора Шулешко зацікавлені та захоплюються не тільки в Україні, а й в ОАЕ, Нідерландах, Норвегії та інших країнах світу.

В інтерв’ю EastFruit Віктор Шулешко проливає світло на можливості вертикального фермерства та  важливості правильного освітлення для цього.

– Як виникла ідея створення власної вертикальної ферми й застосування власного освітлення у ній?

– Я чимало часу працював у науково-дослідному інституті й знаю, як правильно ставити експерименти. Загальна ідея була такою: робити все ефективно, щоб все, що ти робиш, було ефективним. З освітленням для рослин також.

Освітленням я займаюсь 12 років. Свого часу ми працювали над освітленням аеропорту в Одесі, заводів «Біосфера», та Кіровоградської «Червоної Зірки». Це заводи-гіганти й ми все для них робили. Моє життєве кредо: якщо щось робити, воно має бути самим крутим.

Що стосується вертикальних ферм, зараз ми технологічно дійшли до досвітки всього у 12. Але є певні напрацювання, по яким я зараз якраз пишу дисертацію, щоб довести 6 годин на добу та отримувати ті самі результати, які отримуються в тепличних комплексах, де є звичайне освітлення від сонця, та досвітка газорозрядними лампами типу ДнАЗ.

«Завдяки правильному освітленню, ми отримуємо базилік на 5-10 днів швидше ніж він має бути!»

Що стосується бізнесу, в Україні основна проблема вертикальних ферм не в технологіях, хоча вони теж дуже важлива складова, а в тому, як все це продати – це потрібно вміти.

Я побудував повністю автоматичну ферму у Львові, тобто, ферма працює сама, і навіть замовник не вдається, як само – він просто садить рослини й отримує результат, не беручи участі в операціях. Це повністю автономна система. Воно все саме росте.

Скільки потрібно вносити розчину, скільки поливу, – все це вирішує система за допомогою датчиків. Автоматично поливає, автоматично доливає воду, автоматично замішує і веде статистику витрат води. Веде статистику результатів та освітлення.

Встановлений датчик фіксує те, як швидко все росте. Залежно від цього додає ЕС (Кількість солей) плюсом або мінусом. Зараз ми дійшли до того, що при ЕС 1,2 отримуємо базилік на 5 днів швидше, ніж він взагалі має бути на денному світлі. В це ніхто не вірить. Заощадження добрив просто колосальне!

Плюс технології постійні. Ми здаємо все на аналізи – дивимося, як рослина живиться. У Дніпрі у мене є 13 незалежних контурів. Там ми тестуємо всі добрива, які тільки знаходимо. Здаємо на аналізи, дивимось які перекоси пішли по живленню, під яким світлом все росте, як на що впливає. Це повноцінна наукова робота. На додачу зараз я проходжу навчання на ступінь магістра агрономії в аграрно-економічному Дніпровському університеті.

– У будь-якому комплексі має бути власна система феригації та правильне освітлення. Це все треба врахувати для кожної окремої рослини. Як ви визначили правильний живлючий розчин?

– Коли ми тільки почали цим займатися, і коли свою першу вертикальну ферму будували, тоді ми грошей не рахували. З’являться якісь гроші – купуємо то одне, то друге, чи третє. Коли вже у нас з’явилась лабораторія, ми порахували, скільки то все вартує і визначили справжню фінансову модель з ебітдами EBITDA (скор. від англ. Earnings before Interest, Taxes, Depreciation and Amortization), з  каперсами (Capital Expenditure) тощо – абсолютно зі всім, як бізнес.

Якою була наша особливість? Ми продаємо технологію, яка містить використання нашого високоефективного обладнання. Але, щоб все це можна було продавати, ми мали на власному досвіді все це пройти, щоб мати змогу сказати клієнту: «от у нас ферма, вона працює й ось її модель продажів».

Ми побудували фінмодель. По ній ми подивилися, що найдорожче в операційні діяльності ферми. Тобто, операційна діяльність = вартість продукції. Ми побачили, що там найдорожче у вертикальних фермах – це світло. Що стосується світла, тут я маю високу експертність, – виграв навіть два тендери у «Філіпса».

«Світло є максимально впливовим на процес росту»

Кількість годин досвітки, схід-захід, – ці всі процеси почали дивитись. Тобто ставилась задача зробити технологію освітлення, яка була б заощадливою. Робочу силу, звичайно, не брали, вона завжди на першому місці виходить – це найбільша складова. Далі йде вода, потім – добрива, потім – розхідний матеріал: стаканчики, мінеральна вата, торф. І так далі. Але основне було саме світло. Це приблизно 40%. Якщо враховувати робочу силу, 45% займає саме вона, 40% – освітлення, а 15% – це все інше.

Тому розробили світло і зробили технологію, яка б давала результат, не гірше, чим він має бути. Скільки ростуть салати та зелень, як вони ростуть в закритому ґрунті, як краще спектри використовувати – ми провели найповніше опитування серед людей, які займаються насінням і добре знайомі з провідними технологіями.

З’ясувалось, що світло є максимально впливовим на процес росту. З живленням та водою можливі були варіації, але світло – це єдине, що найбільше впливатиме на всі ці процеси, а головне на вартість продукції. Не буде світла, неважливо, який буде живлючий розчин та якою буде температура, чи вологість. Якщо не буде світла, – воно просто не буде рости. Ми це все пройшли, блекаути в нас були тривалими.

– А скільки рослини можуть без світла? Для прикладу, базилік?

– Сім днів. Потім в нього починається деформація тканини, бо немає фотосинтезу і немає транспірації. Тобто рослина перестає качати через себе живлючий розчин. І немає процесу фотосинтезу, – немає переносу енергії. І через це з’являються некрози. Тобто вмирає тканина. На щастя, ми встигли під час блекауту (під час війни через влучання у критичну інфраструктуру або з метою економії електроенергії в Україні впроваджені відключення) включити генератори, частина рослин відновилась.

На старті досліджень у мене було 24 різні спектри  різної інтенсивності, але з однаковим живленням. З цих спектрів ми вивели три основні – комерційні: 1. – під салати та зелень, 2. – під полуницю (суницю садову), і 3. – під квіти.

Шляхом тривалих досліджень я вивів це універсальне рішення, власне в цьому і була головна мета – зробити так, щоб це було окупно. Тобто, з’ясувати якої потужності має бути світильник на квадратний метр, щоб він окупився. Зрозуміло, що можна зробити такий спектр, що рослини будуть на 5% краще рости, але при цьому світильник буде коштувати вдвічі дорожче.

Все зводилося до економічної доцільності використання того чи іншого світильника і того чи іншого спектру. Так ми й вивели ці три напрямки, три види світильника.

Далі пішов наступний процес – живлення. Щодо температури та вологості, було все відносно зрозуміло. Тут ми взяли константу, – все, що рекомендують виробники. Для цього у нас стоять потужні осушувачі. Все повністю контролюється.

Зрештою, ми робили саме ті параметри, які зазвичай можуть бути використані в умовах України. для прикладу, базилік, він найкраще росте при температурі 28 градусів. Однак я об’їздив всю Україну, і ні в кого не бачив, щоб в теплиці взимку було 28 градусів. Всі тримають 20, 22, 25. Тобто ми робили ті умови, які будуть реальними.

До речі, ми зовсім не опалюємо наші приміщення. Коли ми заходимо до наших підвалів, світло нам і світить, і гріє. Тобто ККД світлодіодного світильника, – це 40% світло, і 60% – тепло. Для порівняння у «лампочки Ілліча», в неї 96% – тепло, 4% – світло. У світлодіодного світильника на 100 Вт: 40 Вт світла, 60 Вт тепла.

При робочому режимі у нас в теплиці 21 градус, вимикається світло, – температура падає до 17. В таких режимах ми якраз працювали. Ці умови ми узгодили зі всіма постачальниками насіння. І у нас зовсім немає витрат на обігрів.

Повертаючись до живлення. Під час пов’язаних з цим досліджень, ми використовували різні «рецепти» живлення. Для одних рослин ми зробили 1,2 EС з одним складом живлення, для інших – зовсім інакший.

EС – це електропровідність, кількість солей, які знаходяться в живлючому розчині. Або ж кількість поживних речовин, яка впливає на ріст рослин залежно від її фази росту.

Ми намагались дослідити при яких добривах, і якій кількості цих добрив, яким буває результат. І що на що впливає кожний елемент окремо. Тільки кількість нітратів, скажімо, залежать від кількості освітлення. Це все тривалі наукові роботи.

До речі, у мене вже чотири зареєстрованих патенти, саме чекаю до них сертифікати, ще чекаю на 20 патентів, які вже запущено у процес узгодження.

Це патенти на системне управління світильниками, на живлючі розчини, на розчині вузли, ми самі їх робимо, а керує тим процесом  штучний інтелект. Ще чимало патентів по моїй дисертації.

«У нас немає жодного замовника аграрія»

– Наскільки сьогодні в Україні перспективний напрямок вертикальних ферм і чи є в ньому потреба?

– Насправді, у нас немає жодного замовника аграрія. Ми проводили дослідження на цю тему. У нас є айтішники, військові, бо зараз їм це теж цікаво. Є театрали, логісти, піар-менеджери, тобто люди, які хочуть бути дотичними до чогось цікавого технологічного.

Другий формат клієнтів, який зараз почав з’являтися – це мережі закладів, які хочуть вирощувати для себе. Знову ж таки, він почав з’являтися через те, що ми показуємо фін-модель, і доводимо, що це ефективно.

Нещодавно перший кейс був створений для ресторації на Тернопільщині для відомого бізнесмена і ресторатора Михайла Гросуляка. Для нього ми будували ферму. І ця бізнес-модель працює, бо в нього є 100% збуту. Вони посадку зелені та овочів регулюють тим, чого потребують власні ресторани.

Вони переконалися, що маржинальність від виробника до кінцевого споживача становить понад 150 відсотків, тобто вони на цьому заробляють. Плюс вони мають контрольовану зелень і знають її походження. І з логістикою все в них добре, бо логістика вже налагоджена, і вони, знову ж таки, просто возять цю зелень зі своєї бази. Для них цей формат заходить.

Зараз веду перемовини з мережею ресторанів зі Львова, які хочуть під себе саме таку модель, бо вона реально працює!

Третій формат клієнтів вертикальних ферм, який в Україні я думаю, що буде, – це великий ритейл, який побудує ферми під свої мережі. Ми зараз ведемо перемовини з кількома великими українськими мережами. В них є статистика, скільки вони продають, як вони продають. Такі ферми їм потрібні, аби закрити свої власні потреби, плюс, це класно і це круто, мати локальне власне виробництво.

Можуть сказати, що ті вертикальні ферми, які будували свого часу на державних рівнях майже 70 компаній в Європи, задля забезпечення мінімальної продбезпеки, вони їх закрили. Все через енергоресурси. Тому ми йдемо в Європу – на ті ферми, які вже існують. Ми кажемо: ви станете рентабельними, якщо застосуєте нашу технологію, наше обладнання.

Ми в Австрії зараз попередньо виграли тендер у Wayfarm, в Infarm, Vertical Field – це світові компанії по вертикальному фермерству. У них в описі компаній стояло, що вони побудували 100 тисяч квадратів, 10 тисяч квадратів. Я ж написав, що загалом побудував тільки 3000 квадратів, але операційні витрати на кожен квадратний метр були на 50% менші, ніж у згаданих компаній, і я це можу доказати документами.

У мене на квадратний метр треба 100 Вт освітлення, щоб отримати кластер, з результатом салату з квадратного метра 7 кілограмів. А «Інфарм», це європейська мережа, потребує 150 Вт. Тобто я в потужності вже виграю майже на 33%.

Другий момент – вони досвічують рослини 16 годин, а я – 12. Моя технологія дозволяє отримати той самий, а то й кращий результат, а тому саме ми ефективні.

В Еміратах дуже чудовий наш кейс. Ми побудували ферму 800 квадратних метрів для вирощування салатів. Ми вже четверту чергу будуємо. На черзі приміщенні під вирощування тюльпанів. Наша технологія настільки унікальна, що квіти отримали найчемнішими, найнасиченішими, ніж ті, які в Голландії виросли. Зараз з Нідерландів цікавляться нашою системою.

І ми зараз в Еміратах будемо дуже крутий об’єкт робити по квітам. У них  великий плюс в чому? Вони всі в закритих, і у них електроенергія по 3,85 – 4 гривні. Вони можуть собі це дозволити.

– Чи можуть вирощуватися різні культури в одному приміщенні?

– Саме так. Ми світлом можемо управляти навіть з телефона. Там все саме так автоматично і керується. До речі, те, що ми в Дніпрі вирощуємо, ми вирощуємо і продаємо все не в кг, а в стаканчиках. Бо це відпрацьована і стала фінмодель. А та фінмодель, яка основана на кілограмах, вона не працює.

В стаканчика одна ціна будь-якої зелені постійна. Тобто ми зараз продаємо один стаканчик гуртом по 30 гривень (0,8 євро) – базилік, так само і рукола.

В нас стала фінансова модель і ми розуміємо, скільки ми заробляємо. Багато хто каже: ні, це нереально. Але ми своїм прикладом це показали. Ми зараз постачаємо зелень у стаканчиках до магазинів Фоззі груп – Сільпо, winetime. Зараз ведемо перемовини з іншими великими мережами. Буде «закрита» вся Україна локальними виробниками, куди я ставив освітлення або свою систему.

У нас є свій клуб клієнтів. Ми так і працюємо: у мене є клієнти у Львові, я знаю, що можна звідти повезти. Але всі переходять зараз на стаканчики. Ресторани теж переходять на зелень зі стаканчиків, досвід показав, що вихід зі стаканчика, виходить більшим, ніж свіжий на кілограми який швидко в’яне.

Зараз плануємо крутий проєкт в Буковелі з самими крутими шефами України, самими топовими готелями. Ми будемо будувати вертикальну ферму, яка буде працювати на всі ресторани Буковелю (гірськолижний курорт), а там понад 400 ресторанів. Все буде в склі, буде видно як зелень росте.

Це буде вибуховий проєкт. І найголовніше, що я можу далі будувати ферми й просто возити в Буковель. Тобто не треба мені будувати в Буковелі 1000 квадратів. Я можу просто в Івано-франківську, чи в Чернівцях збудувати нову ферму і просто туди фреш возити. Там продавати. В Буковелі можна з виставкових центрів і ферму зробити.

Навіть самі круті шефи України не бачили такої зелені. Насправді це дуже крута штука. Треба просто це все робити, і показувати людям, що таке є. Просто люди не знають.

– Якраз вертикальна ферма дає можливість цілий рік постачати гарантовану якість, гарантовану кількість для конкретного меню. Це абсолютно інший підхід, який дає максимальну взаємовигоду і мінімум відходів.

– Абсолютно. При тому, що саме на Буковелі є такі клієнти, що гарантовано за це заплатять. Багато, до речі, ресторанів сьогодні виводять з меню базилік – бо немає його!

А фермер що? Фермер вибирає ті сорти, то, що йому вигідно вирощуватиме. Не те, що хоче замовник. Це вічні проблеми, які час вирішувати.

– Щодо живлячих розчинів. В цих системах зазвичай не використовують гербіциди, пестициди. У ваших живлячих розчинах що використовують?

– Це солі, і це краще ніж органіка. В органіці всі рослини живляться і споживають поживні речовини в мінеральній формі. Ми ж використовуємо мінеральні добрива, які є екологічно чистими. З приводу всяких добавок, гербіцидів, пестицидів, клянусь,

я навіть не знаю, як виглядають коробочки чи баночки з-під них. Ми ніколи в житті їх не використовували, ніколи в житті ми нічого не кропили, ніколи в нас не було ніяких мошок, ніякої гнилі, плісняви.

І в мене таке переконання з досвіду, що чим більше ти будуєш вертикальну ферму, тим має бути технологія простіша. Грубо кажучи, зробити результат на одному квадратному метрі, зробити результат на 100 квадратних метрах – це різні результати, різні поживні розчини, різні технології внесення цих розчинів.

Ні, ми ніколи нічим не користувалися, навіть вітамінів ми не використовували. Виключно мінеральні добрива високої якості.

– Ви самостійно розбираєтесь глибоко в цій тематиці чи у вас є команда фахівців, які допомагали вам з цим розбиратися?

– Я наймав хіміка, який з цим всім розбирався. Я розбирався з pH. Бо pH – це кислотність, коли його рівень коливається, різні елементи по різному «виїдаються». Тобто треба тримати завжди баланс. Тому наш хімік зробив правильно пропорції балансу амонійного та нітратного азотів, щоб ці коливання були мінімальними, щоб не треба було вносити багато кислоти.  Таким чином процес вирощування у нас йде інтенсивніший.

– На ваш погляд, в яких країнах вертикальне фермерство найбільше зараз розвивається? Де є сьогодні ринок для ваших технологій?

– Північні країни, як от Норвегія. Зараз вони дуже активно почали розвиватись в цьому напрямку. В них японці побутували 2000 квадратних метрів. До речі, технологом у них працювала дівчина з України.

От зараз у нас є проєкти в Норвегії. У Німеччині  плануємо реалізувати проєкт. Зараз також вже третій проєкт запускаємо в Таїланді. У мене партнер в Таїланді. Ми будуємо там канабісну ферму. Це великий об’єм ринків. Ми вирішили, що це високомаржинальна культура, і що нам потрібна технологія ще й в цьому напрямку. Зараз ми зробимо своє виробництво в Тайланді та будемо вже звідти експортувати наші технології по світу.

– А як ви все це взагалі встигаєте робити?

– Це все курси, на які я пішов: «як правильно делегувати й нічого не боятися». Певно, рік назад нічого не побоявся, просто набирав людей. Раніше я сам багато тягнув: і клеїв сам на фермі, і монтував. Мене все влаштовувало – я не «горів», і хотів, щоб все було класно. Але потім я побачив, що поки я тут цим займаюся, інші просто продають «щось», і заробляють на цьому гроші.  І тому я подивився на це все і вирішив: або я тут буду копирсатись на своїй фермі, або я ризикну, делегую, наберу людей. І так просто за один день в соцмережах познаходились люди на свої місця. Тому я зараз можу займатися тим, що приносить задоволення мені, а іншим – гроші. Тепер я підприємець. А підприємець має приймати стратегічні рішення, планувати й думати головою.  А сильна команда рости до нових продуктивних результатів.

Головні новини Seeds та агроідеї для зростання вашого бізнесу в Telegram Facebook Instagram
Youtube та Підписуйтесь!

Залишити коментар

Ваш email не буде опубліковано

Do NOT follow this link or you will be banned from the site!