Ольга Ходаківська: заборона неонекотиноїдів обернеться для агросектору до 75 млрд грн втрат

1 4 104

2020 рік для світу запам’ятається не лише пандемією коронавірусу, а й запровадженням глобальних ініціатив. Однією з таких є новий курс «озеленення» економіки – анонсована Європейським Союзом угода Green Deal. Цілі угоди більш ніж амбітні. Серед них – зменшення викидів вуглецю, зниження обсягів внесення пестицидів на 50%, прагнення до якомога більшої екологічності, пише SEEDS.

В особливу немилість в ЄС потрапила окрема група пестицидів – інсектицидів неонекотиноїдної групи. І хоча навіть в ЕС окремі країни відкидають заборону вказаних препаратів, а інші – у повній мірі відчувають її наслідки, схоже, що подібна участь може не оминути й Україну.

У 2016 р. Кабінет міністрів своїми розпорядженнями № 228-р та 217-р схвалив Всеохоплюючу стратегію імплементації Глави IV (Санітарні та фітосанітарні заходи) та Розділу IV «Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею» Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом та затверджено План заходів на 2016-2019 роки.

Цими нормативно-правовими актами передбачено необхідність імплементації Виконавчого регламенту Комісії (ЄС) № 485/2013, яким встановлюються обмежені умови використання активних речовин клотіанідину, тіаметоксаму та імідаклоприду та забороняється до використання та продажу насіння, оброблене засобами захисту рослин, які містять зазначені активні речовини.

Чи не виявиться це рішення поспішним, які наслідки матиме для економіки та як діяти Україні задля підвищення екологічних стандартів – розповіла заступниця директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Ольга Ходаківська.



Як Ви розцінюєте наміри по забороні застосування неонікотиноїдів?

Ольга Ходаківська: Наміри щодо запровадження обмежень по використанню інсектицидів неонекотиноїдної групи викликають цілу низку питань.

Перш за все, слід розуміти, якими препаратами вони будуть замінені у разі запровадження цього обмеження, і чи будуть замінники більш безпечними для людини, тварини та корисних комах.

Світова практика, на жаль, доводить протилежне! Фермери змушені переходити на препарати старішого покоління, які є значно токсичнішими, ніж неонікотиноїди та вимагають збільшення частоти і кратності обробок посівів. У результаті зростають і екологічні ризики, і економічні втрати.

З одного боку, це може боляче вдарити по екології, а з іншого – по аграрному сектору та національній економіці загалом.

В окремих країнах Європейського Союзу після ухвалення даного рішення збільшилась частка органофосфатів та карбаматів, які мають високий ступінь токсичності як для людини, так і для тварин та комах. В Україні, до речі, карбамати не використовуються взагалі.

Крім того, в ЄС зросла кількість застосування таких інсектицидів як піретроїди, що збільшило кратність обробок посівів у 2-4 рази.



Тобто ми не маємо рівноцінних альтернатив неонекотиноїдам у разі їх заборони?

Ольга Ходаківська: Для цього необхідні інсектициди, що матимуть таку ж високу системність, широкий спектр інсектицидної дії та тривалий період захисної дії.

Так, рівноцінна альтернатива неонікотиноїдам на сьогодні на ринку інсектицидів в Україні – відсутня. Аналогічних по ефективності, тривалості захисної дії, системності та спектру інсектицидної дії замінників – немає. Для того, щоб вони з’явилися, потрібен час.

Частково – як замінник – для передпосівної обробки насіння і садивного матеріалу у технологіях захисту рослин може використовуватись ФОС-інсектицид, який присутній на ринку України на основі д.р. диметоат. Решта – заборонені через високу токсичність для людей і теплокровних, високу собівартість виробництва та відсутність технологічних переваг над неонікотиноїдами.

Для листкової обробки посівів, звичайно, можуть використовуватись інсектициди контактної дії, якими є піретроїди. Але їх застосування вимагатиме збільшення частоти і кратності обробок посівів. Та й застосування власне піретроїдів має певні обмежуючі чинники, які обов’язково слід брати до уваги.

Йдеться, зокрема, про те, що вони мають порівняно короткий термін – від трьох до шести днів – захисної дії. Крім того, ці засоби захисту рослин втрачають свою ефективність при високих– понад 25С – температурах, а також при використанні лужної води. Причому в останньому випадку потребують проведення додаткових заходів з нейтралізації води.

Оскільки піретроїди є інсектицидами контактної дії, забезпечити ефективну боротьбу з внутрішньо стебловими, приховано живучими шкідниками, вони не зможуть. Крім того, необхідно враховувати резистентність шкідників до синтетичних піретроїдів.



Чи оцінювали Ви наслідки, які може нести заборона використання інсектицидів неонікотиноїдної групи для агросектору та економіки в цілому?

Ольга Ходаківська: Група українських учених, до складу якої увійшли науковці Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», Інституту експериментальної токсикології і медико-біологічних досліджень ДП «Науковий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л.І. Медведя МОЗ України», Інституту захисту рослин НААН провела дослідження щодо визначення наслідків можливої заборони використання у сільському господарстві України неонікотиноїдів, що містять активні речовини клотіанідину, тіаметоксаму та імідаклоприду, зумовленої вимогами Регламенту (EC) №485/2013 для аграрного сектору та національної економіки.

Порівняльний аналіз віддалених ефектів показав, що за показником репродуктивної токсичності неонікотиноїди, як і піретроїди, мають слабо виражену токсичність, і є значно безпечнішими порівняно з ФОС-інсектицидами. За параметром мутагенності усі досліджувані препарати є помірно або малонебезпечними, в окремих із них мутагенності виявлено взагалі не було.

Загалом порівняльний аналіз токсичності неонікотиноїдів та інших інсектицидів, якими вони можуть бути замінені, засвідчив, що за параметрами гострої токсичності та мутагенністю неонікотиноїди виявилися більш безпечними порівняно з іншими препаратами.

Неонікотиноїди у сільському господарстві використовуються для інсектицидної обробки насіння та обприскування листкової поверхні рослин і ґрунту, а також у ветеринарній медицині. Тому у разі заборони використання тих із них, які містять імідаклоприд, тіаметоксам та клотіанідин український агросектор може зазнати значних втрат.



Це, у першу чергу, зумовлено прямими втратами урожаю та збільшенням виробничих витрат, які залежать від частоти і кратності обробок препаратами-замінниками, а також опосередкованими, які проявляються у зниженні якості вирощеної продукції, а відповідно її сортності та реалізаційної ціни.

Нині частка посівних площ, оброблених неонікотиноїдами, досягла 51,2%.

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, існує висока ймовірність того, що сумарні втрати аграрного сектору через недобір урожаю, зниження якості продукції, додаткові витрати на внесення інсектицидів-замінників, можуть сягнути 36,8-74,9 млрд грн. У доларовому еквіваленті це становить $1,3-2,7 млрд.

Зниження рівня прибутковості агроформувань послабить їх фінансово-економічну спроможність щодо розширеного відтворення виробництва та розвитку сільських територій. Це матиме негативні мікро- та макроекономічні ефекти уже сьогодні та віддалені соціально-економічні наслідки у середньостроковій перспективі.

Ще один ризик полягає в тому, що за відсутності адекватних механізмів боротьби з шкідниками ми ризикуємо втратити цілі галузі. Особливо це стосується оліє-жирового підкомплексу – соя, соняшник, ріпак. Під загрозою також може опинитися вирощування цукрових буряків та картоплі і т.д.



Як вплине заборона неонекотиноїдів на екологічну складову? Якими можуть бути ризики?

Ольга Ходаківська: Екологічні ризики застосування представлених нині на українському ринку препаратів-замінників полягають у збільшенні кратності обробок, а відповідно й у збільшенні витрат прісної води, зростанні викидів СО2, переущільненні ґрунтів у результаті більшої кількості проходів с/г техніки по полю, збільшенні чисельності популяцій шкідників, проблеми з контролем шкідників у періоди спалаху популяцій тощо.

У результаті витрати води на обробку посівів інсектицидами зростуть в діапазоні від 4,9 до 6,8 млн м3. Це дорівнює річному споживанню води усією нафтогазовою промисловістю, яке складає 6 млн м3.

Викиди СО2 від додаткової кількості проходів с/г техніки по полю можуть зрости на 89,4-92,4 млн кг щорічно. Ці показники можна порівняти з обсягом викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря ПРАТ «МК «Азовсталь», який сумарно генерує близько 89,5 млн кг викидів.


 


Неонекотиноїдам часто закидають звинувачення у загибелі бджіл. Як діяти, аби уникнути негативного впливу використання пестицидів на корисних комах?

Ольга Ходаківська: Перш за все – посилити комунікації між аграріями і бджолярами та слідкувати за дотриманням відповідних рекомендацій щодо їх взаємодії. Тобто інформувати бджолярів щодо планових обробок посівів, про строки хімічних обробок і засоби, якими оброблятимуться посіви. Така комунікація має бути безперервною.

По-друге, ретельно й неухильно дотримуватись основних положень «Інструкції щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл» та дотримуватися вимог щодо застосування агрохімікатів і пестицидів.

По-третє, утримуватися від застосування бакових сумішей при обробці посівів, якщо відсутня достовірна інформація про сумісність препаратів. Використовувати для обробки насіння і посівів лише оригінальні препарати, придбані у виробників або офіційних дистриб’юторів, що суттєво зменшує ризики придбання неякісних засобів захисту рослин.

По-четверте, ініціювати проведення комплексних досліджень щодо впливу ЗЗР, у тому числі інсектицидів неонікотиноїдної групи, а також новітніх препаратів, на популяції бджіл, з урахуванням можливих летальних та сублетальних впливів у польових (виробничих) умовах.

І по-п’яте, запровадити систематичний моніторинг впливу ЗЗР на популяції бджіл, проведення якого покласти на профільні наукові установи.



Повернемося до екології. Віднедавна ЄС взяв новий курс на «озеленення» економіки, анонсувавши реалізацію нової угоди Green Deal. Учасники ринку уже зараз говорять, що Green Deal для української економіки, на відміну від європейської, є непідйомним. Як Ви оцінюєте наші перспективи? Чи є це необхідністю, чи більше політичним питанням?

Ольга Ходаківська: Угода European Green Deal – це, за великим рахунком, набір політичних ініціатив Європейської Комісії, націлених на досягнення у довгостроковій перспективі нейтрального впливу господарської діяльності на клімат.

Йдеться про скорочення викидів парникових газів, збільшення частки альтернативних джерел енергії, збереження природних екосистем та біорізноманіття. Це досить гарна і амбітна мета. Напевно мало хто стане заперечувати необхідність її втілення. Але є питання щодо шляхів її досягнення.

Кабінет Міністрів України 24 січня 2020 року ухвалив постанову щодо утворення міжвідомчої робочої групи з питань координації подолання наслідків зміни клімату в рамках ініціативи Європейської Комісії «Європейська зелена угода». За іншого сценарію ми можемо втратити спільний європейський ринок.

На підтвердження послідовності у реалізації політики екологічного протекціонізму в ЄС нині обговорюється можливість уведення окремого «екологічного податку» на імпорт агропродовольства із країн, де еколого-кліматичні стандарти виробництва нижчі, ніж в Європейському Союзі.

Хоча наразі питання лише дискутується, таке нововведення було б особливо згубним для України, яка має великий експортний потенціал як в аграрносировинному, так і в продовольчому сегментах.



Чи не складеться так, що виробництва, які не відповідатимуть напрямку Green Deal, переноситимуть у такі країни як Україна?

Ольга Ходаківська: Слід визнати, що наразі й самі експерти Європейського Союзу вказують на можливість таких загроз.

Загалом існують великі ризики того, що за прогнозованого зростання чисельності населення світу потреба у продовольстві й далі неухильно зростатиме. Звідси є очевидним, що скорочення виробництва агропродовольства в одній країні, чи то групі країн – експортерів, спонукатиме до нарощування його обсягів у інших країнах.

Йдеться також і про перенесення більш шкідливих виробництв до третіх країн світу та країн, що розвиваються. Очевидно, це призведе до загострення глобальної конкуренції за дефіцитні земельні угіддя, воду, підвищення цін на сировину і продовольство, що в сукупності не зменшить, а навпаки збільшить антропогенне навантаження на довкілля. Як кажуть, кінцевий результат буде зі знаком мінус.

Провідними експертами постійно наголошується, що клімат не має кордонів. Це проблема, яка має глобальний характер та однаковою мірою торкнеться усіх країн світу. Це той випадок, коли окремо взята країна не зможе ізолюватися, навіть якщо вона ретельно дотримуватиметься усіх екологічних вимог і стандартів.

З іншого боку Європейський Союз визнає, що екологічні цілі на континенті можна досягти лише у співпраці із сусідніми країнами та країнами-партнерами.



Що треба для України, щоб підвищувати екологічні вимоги?

Ольга Ходаківська: В найближчому майбутньому Україна примножуватиме обсяги аграрного виробництва та залишатиметься потужним гравцем на агропродовольчому ринку, тож вимоги щодо дотримання екологічних вимог та стандартів лише посилюватимуться.

Уже сьогодні українські вчені мусять активно працювати у напрямі селекції рослинництва й тваринництва задля зростання урожайності й продуктивності в умовах змін клімату, дефіциту позитивних температур і водних ресурсів, затяжних весняних приморозків за одночасного зменшення інтенсивності використання земель.

Перспективним є створення нових сортів рослини, які ефективніше використовуватимуть сонячне світло, атмосферний азот, стійкі до хвороб та шкідників, матимуть високу посухо- та морозостійкість.

У подальшому це також сприятиме зменшенню обсягів використання хімічних мінеральних добрив та ЗЗР, палива, кількості проходів техніки по полю тощо. У цій справі не має дрібниць.

Важливими залишаються технології точного землеробства, зрошення, енерго- й ресурсозберігаючі способи обробітку ґрунту, екологобезпечні методи контролю шкідників тощо.

І, однозначно, на порядку денному залишається питання щодо суттєвого збільшення інвестицій у аграрні дослідження.

 

SEEDS.org.ua

Головні новини Seeds та агроідеї для зростання вашого бізнесу в Telegram Facebook Instagram
Youtube та Підписуйтесь!
1 Comment
  1. Юрій пише

    Чомусь ці “науковці” не порахували скільки країна втрачає людей і бджіл від дозволу використання цих отрутохімікатів? Чи хто ж їх рахує? Ось за такі замовні статті і стають у 30 років “академіками”. Ще хотілось би побачити і імена “науковців” Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», Інституту експериментальної токсикології і медико-біологічних досліджень ДП «Науковий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л.І. Медведя МОЗ України», Інституту захисту рослин НААН”.

Залишити коментар

Ваш email не буде опубліковано

Do NOT follow this link or you will be banned from the site!