Професійне & аматорське обладнання для овочесховищ: економимо тисячі, втрачаємо – мільйони

0 450

Ціни на овочі в Україні вже давно нікого не шокують. Українці звикли до того, що колись доволі дешеві картопля, цибуля та морква, сьогодні коштують значно дорожче. Але іноді збивають з пантелику повідомлення про те, що виробники віддають овочі задарма.

Чому українські фермери продовжують вирощувати овочі, попри збитковість, і чому важливо знати у чому відмінність професійного обладнання для зберігання овочів від аматорського, SEEDS розповів Андрій Марущак комерційний директор «Ван Дайк Технікс‎‎»‎‎, – компанії, яка спеціалізується на професійних рішеннях для зберігання та переробки ягід, фруктів та овочів. 


– Нещодавно в ЗМІ з’явилась новина про те, що фермери віддають цибулю безкоштовно. Це, звісно, цибуля не ідеальна, – вже проросла, але чому в Україні, з недешевими нині овочами, склалася така ситуація?

– Я дійсно бачив це оголошення на власні очі. І я розумію, чому цю цибулю віддають безкоштовно. Яскраві фото до цієї статті показують, як вона зберігається і в якому вона стані.

Фото з торгового майданчика EF Trade Platform

Але за тиждень з’явилася інша статтю про те, що фермерам вдалося підняти ціни на цибулю. Насправді, нікому це не вдалося. Фермери не можуть впливати на зниження цін, чи на їх зростання по тій простій причині, що коли цибулі є багато, навіть неякісної, – ціни просідають. Пропозиція перевищує попит. Але коли цибулі якісної мало, – ціни починають зростати.

Дуже яскраву ілюстрацію цього я спостерігав нещодавно на прикладі сховища одного з замовників нашої компанії. Він має систему зберігання не аматорську, а професійну. Відрізняються вони за багатьма параметрами і навіть за ціною. Аматорське обладнання коштує дешевше приблизно на 15 тисяч євро, в цьому випадку. І про ціну я згадав невипадково.

Сьогодні, з професійними системами для зберігання овочів, наш клієнт не має проблем з замовленнями, причому що система без системи охолодження. Нещодавно відвантажував цибулю по 25 гривень за кілограм. Гарна, якісна цибуля. Залишилося її це не так багато – 200 тонн. Але до цього, вони продавали цю ж цибулю по 12 гривень.

Що ми маємо? Тільки на залишкових 200 тоннах цибулі, якщо перевести все в гроші, вони додатково заробили щонайменше 10 гривень на кожному кілограмі. Тобто, вони додатково заробили два мільйони гривень, а це нівелює різницю у вартості обладнання в 15.000 євро, а дехто віддав безкоштовно цибулю!

І це все завдяки тому, що у них було професійне обладнання для зберігання. Той, хто зекономив на обладнанні, – той віддав цибулю безкоштовно, або ж продав її в осінньо-зимовий період по ціні 12 гривень. Такі фермери втратили мільйони гривень, зекономивши тільки 15 тисяч євро.

Читайте також: Андрій Марущак: додана вартість і експорт – це те, що допоможе українським овочівникам успішно заробляти в майбутньому

На жаль, сьогодні професійне обладнання для зберігання овочів в Україні пропонують тільки три технологічні компанії, які мають нідерландське коріння. Зокрема наша. Таке обладнання надає можливість зберігати цибулю, чи будь-які інші овочі практично до нового урожаю.

Сьогодні чимало підприємців продають будь-що за будь-яку ціну, як то кажуть: «аби продати». Але ж економлячи на обладнанні для сховищ, ви насправді не економите, а втрачаєте!!!

На жаль, ринкова ситуація показує, що багато фермерів не хочуть інвестувати в професійне обладнання. Натомість вони вирішили придбати що-небудь, аби подешевше, і якось та цибуля там полежить.

В цьому і є ключовий момент: якось вона і полежала, та й продали її якось. А могли б за добрі гроші. Така ситуація на ринку повторюється дуже часто.

– Вигода очевидна і вона чимала, але за який період часу окупиться професійне обладнання для овочесховищ? 

– Інколи професійне обладнання може окупитись навіть за один рік. Тоді як непрофесійне, хоч і придбане дешевше, може не окупитись і за 10 років. Таке обладнання просто не виконуватиме своїх завдань. Відтак цибулю, чи інші овочі доведеться продавати раніше від бажаних термінів і значно дешевше від очікуваного.

Переконатися в тому, що куплене вами обладнання справді професійне дуже просто: навіть в травні – червні у вашому сховищі лежатиме цибуля ідеальної якості, без зелених стрілок.

До обладнання, яке призначене для зберігання овочів, треба підходити дуже виважено і професійно. Не достатньо просто купити звичайні вентилятори. Вони не зможуть впоратись з потрібним завданням. До того ж встановлення такого обладнання потрібно правильно розрахувати.

Розраховують неймовірну кількість показників: кількість повітря на метр кубічний продукту, правильність його розповсюдження, правильність площі впускних-випускних заслінок, правильність змішування повітря, кількість повітря що змішується, потужності. І всі ці розрахунки абсолютно індивідуальні – під кожного конкретного замовника.

Універсальних систем зберігання просто не існує.

Наша компанія представляє вже не перше десятиріччя на ринку України перевірені часом нідерландські технології для овочесховищ. Це дозволяє нам доволі критично та об’єктивно оцінювати роботу деяких українських компаній, які намагаються вигадати якнайшвидше власне ноу-хау для зберігання овочів.

Так виглядає цибуля всередині травня, яка зберігається в сховищі з професійною системою зберігання

Не реально за п’ять років, чи навіть за 10 – 15 років розробити щось подібне. Фахівці з Нідерландів розробили системи для зберігання ще сорок років тому і продовжують вдосконалювати їх щороку, щоб досягти більшої енергоефективності та менших втрат при зберіганні.

Розробка – процес довготривалий. Щороку можна провести не так багато дослідів – врожай овочів буває раз на рік. Їх закладають на зберігання для експерименту. Причому не просто так, а в співпраці з науковими співробітниками. Зазвичай, це Нідерландський науково-дослідний університет Вагенінгена.

Щороку кожен дослід дає свій результат. З різними потужностями, з різними вентиляторами, датчиками, системами зберігання. Але на це витрачаються десятиріччя. До того ж самі овочі в залежності від сорту та гібриду демонструють різні результати.

В Нідерландах вже мають перевірені результати та перевірені технології. Навіть на ринку Європи працюють лише чотири компанії, які поставляють таке обладнання.

На жаль, в Україні сьогодні поки що немає компаній, які можуть 10 років проводити досліди для того, щоб зрештою створити власні системи зберігання овочів. Сподіваюсь, з часом і в нас буде така можливість. Сьогодні ж в цьому немає потреби.

Читайте також: Недостатня кількість професійних сховищ гальмує розвиток овочівництва в Україні

Справа в тому, що ринок зберігання овочів і фруктів, він відносно невеликий у всьому світі. І це нішевий напрямок, в якому нідерландські компанії стали піонерами. Це пов’язано з доволі цікавим фактом. Справа в тому, що у нідерландських фермерів земельні ділянки складають 6-12 гектарів. Тобто виростивши максимально ефективно урожай овочів, його треба максимально ефективно зберегти.

Якщо брати наших великих фермерів, які мають по 100 гектарів овочів, – таких в Україні чимало, але в Нідерландах їх на пальцях одної руки можна порахувати.

– Останнім часом побільшало публікацій про те, що фермери через втрату рентабельності переходять з зернових культур саме на овочі. Невже овочівництво незабаром буде розширятися? Можливо навіть збільшиться експортний потенціал?

– На мою думку, не матиме овочівництво найближчим часом експортних можливостей. Нам потрібно розвивати переробку. Коли, наприклад, та ж сама цибуля коштує в Україні 10 гривень, то ввезти її, скажімо, в Польщу, де вона також коштує 11 гривень, абсолютно нерентабельно. Експорт сировини нікому не потрібен.



Звісно, що інколи в мережах трапляються якісь ексклюзивні види картоплі чи цибулі, яка коштує по 100-200 гривень кілограм. Але якщо порахувати, то за місяць супермаркети продають максимум 20 тонн такого товару. Про який експорт тут можна говорити.

Цю ситуацію варто розглядати з іншого боку. 90% картоплі в Європі – це перероблена картопля. Тобто картопля фрі, чіпси, крохмаль, сухе картопляне пюре і так далі. І лише 10% – це картопля у свіжому вигляді.

До речі, за кордоном фермери не займаються переробкою. В нас ситуація трошки інша. Українським фермерам, певно, що доведеться займатися переробкою, хоча це питання стикається з чималими проблемами: відсутність фінансування, грошей та нестача грантів.

– Оскільки мова зайшла про картоплю, чи не прокоментуєте ви ситуацію, яка нині склалась в Україні. На полицях крамниць зараз картопля здебільшого не найкращої якості, ще й не надто дешева. Чому так сталось?

– З картоплею все дуже просто. Причиною став минулорічний неврожай картоплі в Європі, а саме в Нідерландах і в Бельгії – це основні країни, які постачають насіння. Вони не отримали достатнього кількістю якісного насіння.

Відповідно, українські фермери в цьому році також не змогли завезти в достатній кількості якісне насіння селекції Нідерландів або Німеччини. Певний час вони, звичайно, протримаються на тому насінні, яке залишилося з минулого року.



Цьогоріч елітна насіннєва картопля з Нідерландів поки доїде до України, то буде коштувати десь гривень під 50 – 60 за кілограм. Першу репродукцію ніхто не пускає в споживання. Вона тільки насіннєва. Якщо ви сьогодні завезли, і в цьому році посадили, то наступного року у вас не буде товарної картоплі. Або буде, але за ціною 40 гривень за кілограм.

З другої репродукцію картопля вже вийде по собівартості в гривень 18-20. Але ж и маєте її продати бодай по 25-28 гривень за кілограм, щоб хоча б мінімум заробити.

Якщо в цьому році не завезли достатньо насіння картоплі, то наступного року і ще через рік її теж буде мало. Тобто наступні два роки ми будемо бачити високі ціни на картоплю.

– Невже в Україні немає власного насіння картоплі? Невже ніхто цим не займається?

– Якщо ми говоримо про насіння картоплі, то звичайно, що це так. У нас є Інститут картоплярства, вони мають достатньо прекрасних сортів української селекції, які могли б забезпечити повністю весь ринок, але в них немає тих об’ємів, які потрібні ринку.

Це державна установа, яка, як завжди, недофінансовується, і нікому до цього не має діла. Вони мають чудові сорти, які можуть дійсно успішно конкурувати з іноземними, але прийти і купити, скажімо 150 тонн – нереально. В наявності тільки 300 кг чи півтонни.


копати картоплю


Чому я назвав саме 150? Простий фермер, який вирощує 50 гектарів картоплі, – це не дуже великий в Україні фермер. На кожен гектар потрібно біля трьох тонн насіннєвої картоплі. От і виходить 150 тонн насіння, яке потрібно щороку.

Є в нас ще й дуже чудова компанія «Чернігівеліткартопля». Це єдина приватна компанія, яка займається українською селекцією. І в них також є чудові сорти. Але у них інша проблема – як у всіх приватних компаній, в них не вистачає грошей, бо неможливо в Україні отримати нормальне фінансування на розвиток овочівництва.

Але в них весь процес виробництва налагоджено доволі професійно. Є своя гідропонна теплиця, лабораторія, власна селекція, але вони також не мають того об’єму, який потрібен фермерам України.


картопля


– За кордоном, зазвичай приватні чи державні підприємства вирощують насіння овочів?

– Це приватні установи. Але працюють вони переважно як кооперативи. Вони об’єднують від 200 до 1000 фермерів. Є керуюча компанія, відповідно до вимог якої ці фермери вирощують насіння.

Керуюча компанія займається теплицями, гідропонними, селекційними справами, та іншим. Але чистота сортів контролюються вже державою.

А ще в них є доступ до дуже дешевих грошей, як і у всіх агровиробників світу. А якщо ти займаєшся науковою діяльністю, а це виведення нових сортів та селекція, то можна отримати на це ще й міжнародні чи державні гранти.

– Тобто справа ця перспективна. І українським картоплярам було в вигідніше розвивати своє насіннєве господарство, ніж купувати за величезні гроші насіння деінде?

— Звичайно це так, але є своє обмеження. Чому в Україні виходить погано займатися насінництвом, як таким, взагалі? По тій простій причині, що в нас люди в домашніх господарствах вирощують картоплю. Неконтрольовано вирощують. Незрозуміло яку репродукцію, з якими хворобами, з якими обробітками.



Компанії, яка займається професійним насінництвом насправді дуже важко знайти землю під насіння картоплі, адже з сусідніх людських городів туди може прилетіти бозна-що. Повинна бути просторова ізоляція, щоб у вас на відстані бодай 10 кілометрів ніхто не вирощував картоплю. Є таке в Україні? Я підозрюю, що, майже немає. В Нідерландах немає приватних господарств, які вирощують картоплю на городі. Все.

А ми змушені самі собі вирощувати їжу, особливо в селах.

 

SEEDS 

Головні новини Seeds та агроідеї для зростання вашого бізнесу в Telegram Facebook Instagram
Youtube та Підписуйтесь!

Залишити коментар

Ваш email не буде опубліковано

Do NOT follow this link or you will be banned from the site!