Сучасні насосні системи та невеликі ставки зможуть вирішити проблему зрошення після підриву Каховської ГЕС

1 1 310

Після підриву Каховської ГЕС серед українців не вщухають дискусії щодо потреби відновлення Каховського водосховища. На думку деяких науковців, без Каховського водосховища кількість Дніпровської води не зменшиться, натомість з’явилося 2 тис. км2 земель, які можуть приносити користь, пише SEEDS.

«Для сполучення правого і лівого берегів Дніпра потрібні мости, а не відновлення водосховища. Навпаки, над природним руслом Дніпра можна збудувати нові мости, що є неможливим при відновленні водосховища.

При річній кількості опадів близько 400 мм пустеля не утвориться. Територія колишнього водосховища у перші роки заросте бур’янами. Краще, щоб люди допомогли цьому процесу: засіяли/засадили ці землі рослинністю… У майбутньому, на частині цих земель можна вирощувати, наприклад, енергетичну вербу, зважаючи на близьке залягання підґрунтових вод.

Без Каховського водосховища кількість Дніпровської води не зменшиться. З Каховського водосховища середньорічні втрати на випаровування складали 1,81 км3, тобто річний стік Дніпра збільшиться на цей об’єм води. Сезонні коливання стоку регулюють 5 дніпровських водосховищ», – таку думку висловила Кандидатка географічних наук, доцентка кафедри географії та геоекології ЦДПУ ім.В.Винниченка Ольга Гелевера.

Щодо проблеми зрошення у регіоні, на думку пані Ольги, це питання вирішується не складно. До того ж, завдяки сучасним технологіям, місцеві фермери зможуть покращити розвиток сільського господарства.

Читайте також: Через підрив Каховської ГЕС центр овочівництва в Україні може зміститися

«Проблема полягає у піднятті води з природного русла Дніпра на висоту близько 10-20 метрів до висоти існуючих зараз каналів та водогонів (у тому числі, Північно-Кримського). Потрібно розробити сучасні насосні системи, можливо, мережу невеликих гідротехнічних споруд (ставків) тощо.

Сонячні електростанції на землях колишнього водосховища можуть виробляти необхідну електроенергію. Ріки води, які текли по степу (канали) призводили до заболочування і вторинного засолення ґрунтів. Сучасні технології зрошення (краплинний полив) потребують меншої кількості води і дають змогу розвивати інтенсивне землеробство (овочівництво, садівництво), яке є більш прибутковим, ніж вирощування зернових культур», – каже фахівець.

До того ж на думку Ольги Гелевери, після катастрофи в регіоні з’явилося 2 тис. км2 земель, які можуть приносити користь.

«Тут можна будувати, розміщувати сонячні електростанції, вирощували певні культури, відновлювати природні ландшафти тощо. Покращилися умови для видобутку марганцевих руд у Нікопольському басейні.

Відновлення навігації по Дніпру можна вирішити шляхом днопоглиблення, будівництва шлюзів, у крайньому випадку, обхідних каналів. Більшість порогів затоплено Дніпровським водосховищем. Треба вивчати досвід країн ЄС, де схожі річки є судноплавними без створення водосховищ», – вважає Ольга Гелевера.

Для тих, хто відстоює необхідність відновлення греблі, фахівець пропонує розглянути варіант спорудження дамб вздовж Дніпра, які дозволять підняти воду на греблі без затоплення земель.

«Також існують руслові ГЕС, для яких не потрібно створювати греблі. На жаль, мала гідроенергетика, яка нищить наші річки, віднесена до «зеленого» тарифу, що дає змогу їм отримувати значні прибутки за рахунок наших кишень. На початок 2022 року частка ГЕС та ГАЕС у структурі виробництва електроенергії України становила лише 6,7%.

Сподіваюсь на мудрі рішення українців, які будуть керуватися сучасними підходами у природокористуванні, а не відновлювати «радянські монстри». У США і ЄС вже демонтовано тисячі гребель, вони мають значний позитивний досвід спуску водосховищ», – зазначає Ольга Гелевера.

 

SEEDS

Головні новини Seeds та агроідеї для зростання вашого бізнесу в Telegram Facebook Instagram
Youtube та Підписуйтесь!
1 Comment
  1. Олена пише

    Слушна думка

Залишити коментар

Ваш email не буде опубліковано

Do NOT follow this link or you will be banned from the site!