Україні варто підхопити світовий досвід – штрафувати за продаж картоплі без належних документів

0 482

З нового року у сусідній Росії за продаж картоплі, вирощеної з несертифікованого насіння, будуть штрафувати. Експерти вважають, що Україні варто запозичити цей досвід, пише SEEDS. 

Відповідальність передбачена, згідно зі статтею 10.12 Кодексу про адміністративні правопорушення РФ «Порушення встановлених правил виробництва, обробки, збуту, зберігання, транспортування і застосування насіння сільськогосподарських рослин».

Тільки для фізичних осіб, що реалізують картоплю без відповідних документів, які підтверджують сертифікацію насіннєвого матеріалу, штраф складе 500 російських рублів, а для юросіб – 10 тис. російських рублів.



«Проблема використання несертифікованого насіннєвого матеріалу в сфері картоплярства актуальна практично для всіх країн Східної Європи. Наприклад, в Україні, незважаючи на те, що в Держреєстрі сортів, рекомендованих до вирощування, є близько 170 сортів картоплі, по факту сформувати будь-яку товарну партію для закладки виробничих посадок картоплі практично неможливо.

Крім того, через недосконалість фітосанітарного законодавства, тінізації ринку, наявності на ринку «сірих» трейдерів значна частина української картоплі вирощується з несертифікованого насіннєвого матеріалу. Це негативно позначається на якості продукції, її збуті і, як наслідок, стані всієї картопляної галузі», – коментує директор з розвитку Української плодоовочевої асоціації (УПОА) Катерина Звєрєва.

Вона вважає цікавим для України досвід європейських держав. Зокрема в Німеччині якість ввезеного насіннєвого матеріалу контролює Федеральне відомство продовольства і сільського господарства. Воно уповноважене затримувати партії насіннєвого матеріалу при ввезенні на територію Німеччини і не допускати ввезення партії насіння в разі невідповідності її сортовими та посівними показниками якості.



«Сертифікація насіння в Німеччині вирішує низку завдань, серед яких контроль за відповідністю сортової чистоти і відповідністю посівних якостей насіння. Сертифікації підлягають тільки ті сорти, які зареєстровані в Німеччині. При цьому дозволяється вирощувати продукцію для подальшої реалізації через цивілізовані канали збуту виключно з сертифікованого насіння», – підкреслила Катерина Звєрєва.

У Нідерландах, який є світовим лідером в області селекції картоплі – всі насінницькі компанії мають бути зареєстрованими і перебувати під наглядом та контролем інспекційної служби Naktuinbouw, яка уповноважена Міністерством сільського господарства, природи та якості продовольства Нідерландів контролювати якість, ідентичність і стан насіння і садивного матеріалу овочевих культур. Насіння овочів повинні відповідати вимогам спеціальної директиви ЄС 2002/55.

За інформацією виконавчого директора Української асоціації виробників картоплі (УАПК) Оксани Руженкової, аналогічна система контролю за насінництвом картоплі існує в РФ і налагоджується в Євроазійського Економічному Союзі (ЄАЕС, Митний Союз). У цих державах вже запроваджена система сертифікації не тільки насінницьких господарств, а й підприємств всіх форм власності, які займаються вирощуванням та реалізацією картоплі, як товарної, так і на переробку.



«Введення штрафів за реалізацію картоплі, яку виростили з насіннєвого матеріалу сумнівної якості, що не має відповідних сертифікатів – логічний крок будь-якої держави, яка стежить за фітосанітарним станом своїх земель і турбується про здоров’я кінцевого споживача. На жаль, і в цьому питанні Україна знаходиться на задвірках цивілізації.

У РФ, за даними на 2020 рік, зареєстровано 750 сертифікованих бульбоносних підприємств і 121 насінницьке бульбоносне господарство. А в Україні немає жодного сертифікованого виробника картоплі, насінницьких підприємств всього 24, при необхідності в 10 разів більше.

Для розширення виробничих площ в промисловому картоплярстві до 70 тис. га необхідно 224 тис. т насіннєвої картоплі. Під посівну-2021 насіневими господарствами вирощено і сертифіковане 42,7 тис. т насіння, що становить п’яту частину від потреби», – сказала Оксана Руженкова.

За її словами в ЄС і ЄАЕС дуже розвинене фітосанітарне законодавство, а Україна за 5 років змогла гармонізувати тільки 3 з 15-ти євродиректив в галузі картоплярства. На її думку, інертність держави  саме в цих питаннях – одна з причин поточного негативного стану галузі.



Водночас на думку директора з розвитку УПОА, посилення контролю за якістю, походженням, ідентичністю та іншими показниками насіннєвого матеріалу, зокрема, шляхом запровадження адміністративної відповідальності за реалізацію несертифікованих насіння, є логічною і правильною ініціативою.

«Посилення контролю з боку держорганів у сфері насінництва, зокрема картоплі, необхідне і Україні. Прийшов час переходу на міжнародні стандарти якості та безпеки.

Для цього необхідно почати вирощувати продовольчу картоплю виключно з сертифікованих насіння. Від цього залежить не тільки розвиток овочівництва, але і якість продукції, її конкурентоспроможність при виході на зовнішні ринки», – резюмувала Катерина Звєрєва.

 

SEEDS.org.ua

Головні новини Seeds та агроідеї для зростання вашого бізнесу в Telegram Facebook Instagram
Youtube та Підписуйтесь!

Залишити коментар

Ваш email не буде опубліковано

Do NOT follow this link or you will be banned from the site!