На які українські продукти чекають в Індонезії?

0 2

У торговій місії до Південно-Східної Азії, організованій за підтримки ФАО та ЄБРР, взяли участь 28 українських компаній-виробників та експортерів продуктів харчування з високою доданою вартістю та міжнародними сертифікатами якості. Під час місії вони провели переговори з понад 200 імпортерів у трьох країнах – Сінгапурі, Малайзії та Індонезії. Економіст ФАО та лідер місії Андрій Ярмак ділиться враженнями від Індонезії на своїй сторінці у Facebook.

Ринок Індонезії – це дев’ять ринків України за обсягами
 
Індонезія однозначно перевищила наші сподівання! Ми їхали до бідної країни, а потрапили до однієї з найпотужніших економік світу з величезним середнім класом, де близько 40 мільйонів мешканців мають щомісячний дохід на рівні 1500 доларів США та вище, а середня чиста зарплата водія автомобіля в столиці країни Джакарті складає 500 доларів США на місяць.
 
Індонезія – це країна, де мешкає понад 260 мільйонів людей, а, враховуючи темпи зростання населення, за кілька років тут буде понад 300 мільйонів мешканців.
 
Іншими словами, ринок Індонезії – це дев’ять ринків України за розмірами, якщо враховувати паритет купівельної спроможності. І вони всі люблять попоїсти!
 
Що приємно – в країні відбувається поступова лібералізація торгівлі. Адже зараз на кожен з товарів, що завозиться, потрібно отримувати спеціальну квоту і взагалі, процедури не дуже прозорі. Але боротьба з корупцією ведеться – постійно саджають міністрів і чиновників.
 
Економіка країни зростає на 5-7% щорічно.
 
Посольство України в Індонезії займає надзвичайно активну позицію, і готове підтримувати українського постачальника. Це патріотичні і дуже професійні люди. Я пишаюся тим, що у нас є такі дипломати, які тримають марку нашої країни та відстоюють її інтереси!
 
Щодо наших продуктів – ось кілька фактів, що можуть бути корисними.
 
 
Яблука, цибуля та ягоди 
 
Щодня Індонезія імпортує близько 30 контейнерів яблук. Весь український експорт яблука – це менше 20 днів імпорту яблука Індонезією.
 
Сьогодні Індонезія імпортує 200 тисяч тон яблук на рік – точніше це було рік тому, а сьогодні, я думаю, вже 250. Цілком імовірно, що за 10 років країна стане найбільшим імпортером яблука в світі.
 
Споживання яблука в Індонезії – це мода і престиж. Якщо ти сучасний – то ти купуєш яблуко! Яблуко – це хороший подарунок в Індонезії.
 
Витрати на просування яблука в мережах супермаркетів країни є в рази нижчими, ніж в мережах України. Відповідно, такі інвестиції дають хорошу віддачу. Яблуко можна купити навіть в маленьких магазинах – воно упаковане по 2 або 4 штуки і лежить в холодильнику.
 
Найкращий сорт яблук для ринку Індонезії – Red Delicious, але ми з колегами зробили місцевим імпортерам ще цікавіші пропозиції, від яких у них загорілися очі. Виявляється, далеко не кожна країна має необхідне за якістю яблуко, адже в Індонезії люблять дуже соковитий фрукт.
 
Імпортери вважають, що наше яблуко має продаватися в сегменті яблука США, при цьому якість у нього може бути не гіршою, а ціна – значно привабливішою.
 
Я прогнозую, що в сезоні 2018/19 оптові ціни на яблуко в Україні опустяться до 5-7 гривень за кілограм або трошки більше, якщо буде девальвація. Якщо вдасться системно спрацювати по Індонезії, ми отримаємо за експорт до цієї країни чисту ціну на рівні 20 гривень за кілограм – і це вже враховуючи очікуваний обвал цін в ЄС.
 
Постачати черешню  до Індонезії буде складно: вона має бути дуже великою, бажано 30+, і не менше 28+. Зате ціна, якщо зможемо зробити поставки, буде приємною. Втім, для експортерів є простіші альтернативи.
 
Ринок замороженої ягоди потрібно штовхати. Він вже є і росте. Свіжа ягода також має цікаві можливості, проте малини продається дуже мало. Потрібно займати цей ринок в будь-якому разі – він дуже перспективний.
 
Наша цибуля наша тут дуже цікава, і ціна на неї може бути непоганою. Вся жовта цибуля тут імпортується, а місцеві вирощують та споживають лише цибулю шалот.
 
Українська плодоовочева асоціація (УПОА) погодилася організувати приїзд 3-5 провідних імпортерів фруктів та овочів з Індонезії до України влітку. Це будуть лідери ринку, які просто так не стали б їхати, бо часу у них обмаль – це дуже гарні новини.
 
 
Ринок меду
 
Мед є дуже популярним продуктом в Індонезії. Складається враження, що його популярність тут вища, ніж в Малайзії та Сінгапурі. Можливо, основною причиною є те, що на поличках досить багато меду місцевого виробництва.
 
В будь-якому разі, роздрібні ціни на мед тут досить приємні. Найдешевші версії коштують близько 10 доларів США за кілограм. Чим преміальніший магазин, тим більший там вибір меду.
 
Дуже цікаво, що більшість меду пакується в пластик. Скляні банки зустрічаються зрідка, але частіше, ніж в Сінгапурі та Малайзії. Споживачі не проти меду в пластику. Ще один момент – тут дуже люблять мед в стіках на одну порцію. Він завжди є в асортименті.
 
Найдорожчим є мед “Manuka”. Це монофлорний мед з нектару дерева манука, що росте лише в Новій Зеландії та Австралії. Існує багато легенд про його цілющі властивості, але жодна з них не має наукового підтвердження. Більше того, дослідження показують, що нічого особливого в такому меді, порівняно з іншим, немає. Однак це не заважає виробникам такого меду утримувати роздрібну ціну на рівні 150 доларів США за кілограм. Оптова ціна, відповідно, буде десь приблизно на рівні 60-70 доларів США за кілограм.
 
І ще одне – тут майже не знають про соняшник. Соняшниковий мед в Індонезії можна продавати як дуже крутий і дорогий, а також – нішовий товар. І рекламувати його зручно, бо квіти соняху виглядають дуже гарно.
 
Поки що полички займає переважно мед з Австралії, Нової Зеландії та Китаю. Офіційно Індонезія імпортує лише близько 2 тисячі тон меду, але здається, що значно більше – адже тут понад 260 мільйонів споживачів.
 

Молочні продукти
 
Індонезія входить до 20 найбільших імпортерів молочної продукції в світі, витрачаючи на імпорт молочних продуктів близько 1 мільярду доларів США на рік.
 
В магазинах дуже багато вершкового масла – схоже, що воно стає частиною раціону. Сир також займає значну частину полиць. Дуже багато йогуртів – їх споживають масово.
 
Дві третини імпорту – це сухе молоко та суха підсирна сироватка. Частка масла становить 11-12% в імпорті. Сир – приблизно на такому самому рівні. Це досить чимало, як для азійської країни.
 
При цьому, середня ціна на масло – 440 гривень за кілограм, а сир типу гауди коштує приблизно 550-600 гривень за кілограм.
 
Індонезія – це непоганий ринок для українських молочників. Але жодної поставки на цей ринок останніми роками ми не зробили.
 
Я думаю, що проблема полягає в формальних обмеженнях, але у нас в цій країні дуже професійне посольство, яке дійсно може допомогти. Тому я рекомендую молочникам звернути увагу на цей перспективний ринок збуту.

Андрій Ярмак,
Економіст ФАО

Leave A Reply

Your email address will not be published.