Ірпінь та Буча відновлюються: люди вже садять сади

0 2 170

Україна та весь світ лише оговтується від трагедії, яку принесла війна в містечка поблизу Києва. Попри це, місцеві жителі та кияни активно взялися допомагати розбирати завали, прибирати вулиці та лагодити будинки. Дехто навіть поспішає посадити город чи сад, пише SEEDS.

Дивовижним спостереженням, що справді надихає поділилася на своїй сторінці у Facebook журналістка Наталка Фіцич:

“Знаєте, що найбільше вразило у поїздці до Ірпеня та Бучі? Не знищені будинки, не розбиті дороги і понівечені машини. Ні. Вразила одна маленька деталь. Ми вже передали ліки і рухались дорогою з міста, а назустріч стояв багатокілометровий затор з тих, які їхали прибирати і лагодити свої домівки. Люди нервували, курили, слухали музику. І раптом серед цього моря машин, я помітила одну з відкритим багажником, вщент заповненим саджанцями. Причому, вона була не комунальною, а звичайною приватною – власник їхав садити сад! Уявляєте?

Навколо понищені будинки, розбиті дороги, понівечені машини, а цей господар їде садити сад. І в цьому стільки любові до землі і віри в майбутнє, що на серці стало тепліше. Можливо, саме завдяки цій любові до своєї землі українці століттями виживають під натиском орди. Що б не сталося, але приходить весна, і треба скопати, засіяти, посадити і виростити врожай. Оця тяга до землі і дає нам силу жити попри все. Просто треба садити сад”.

І українці справді саджають та сіють. Наприклад, в Запорізькій області фермери виконують весняні польові роботи навіть попри мінування. Супутниками аграріїв тут стали сапери та бронежилети. У Харкові, незважаючи на постійні обстріли, саджають квіти біля багатоповерхівок, а дехто з харків’ян, як Наталія Зозуля, навіть приєднався до ініціативи “Сади перемоги” і влаштував теплицю на балконі. Жінка вирощує саджанці і планує садити город на ділянці за містом.

“Я садовод-початківець з Харкова. Минулого року у спадок від дідуся мені залишилась хатка в селі та 25 соток городу з куширями. Як, людина, що все життя живе у місті і багато буває у відрядженнях, тема лопати-сапати була для мене дика і темна. Але життя річ непередбачувана. А садівництво затягує, то ж минулої осені, ми з чоловіком весело викопували картоплю власного врожаю.

З дитинства всі знаємо війна – це голод. А маючи плантацію у 25 соток не садити собі їжу – гріх і дурість. Я не знала про ініціативу Сади Перемоги , і почала сіяти ще з перших “прильотів”, а зараз підтримую і пишаюсь нашими садівницями. Бо, як каже, моя бабуся: що весною в землю ногою пригребеш-восени рукою збереш. Радію, що нас таких оптимістів-городників багато! З часу війни почався мій “парниковий ефект”, створення аналогу теплички на балконі.

Попре всі труднощі, рослинки кріпнуть і вже скоро можна їх саджати в ґрунт. А якщо до села не доїду, то почну садити помідори на клумбі під під’їздом. Сусіди не проти, ми вже посадили укропчик. Кожного ранку я виходжу на балкон і радію… що вікна цілі, радію весні, новому дню і новим листочкам на рослинках. Вірю в нашу перемогу, тому потроху виписую гарні рецепти консервування томатів і перцю. Все буде Україна. Все буде красиво і смачно”, – написала Наталя на своїй сторінці у Facebook.

SEEDS

Головні новини Seeds та агроідеї для зростання вашого бізнесу в Telegram Facebook Instagram
Youtube та Підписуйтесь!

Залишити коментар

Ваш email не буде опубліковано

Do NOT follow this link or you will be banned from the site!