Суперфуди та супертехнології: чим дивували українські виробники учасників конференції «From local to Global»

0 232

27 жовтня у Києві відбулася Міжнародна конференція «From Local to Global: суперфуди, технології, ринки». Організатором заходу виступила агромедіа-агенція SAPIENZA за підтримки Київського Контрактового Ярмарку. Це єдина екосистемна агроконференція в Україні, яка присвячена унікальним українським продуктам і суперфудам, а також технологіям для їхнього виробництва і маркетингу, ефективним рішенням та сервісам виходу українського АПК та інноваційного бізнесу на нові ринки, повідомляє SEEDS.

Конференція об’єднала успішних українських агровиробників, топових постачальників технологій та сервісів для АПК, власників фермерських господарств, виробників унікальних суперфудів та крафту, інноваторів, інвесторів та представників міжнародних аналітичних організацій і фінансових установ.

Під час конференції «From Local to Global: суперфуди, технології, ринки» відбулася унікальна ВИСТАВКА УКРАЇНСЬКИХ СУПЕРФУДІВ ТА ТЕХНОЛОГІЙ. Були представлені крафтові сири, органічне вино, теруарні меди, крафтові смаколики жінок-учасниць AgroMBA Ukrainian food Valley, а також корисні продукти з амаранту.

Поняття «суперфуди» на сьогодні міцно увійшло в життя сучасного світу. Але серед фахівців агропродовольчого ринку та науковців досі не існує єдиної думки, що саме мають містити продукти, що потрапляють під категорію «суперфуд», вважає міжнародний консультант Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), засновниця агромедіа-агенції Sapienza Катерина Звєрєва.

«Що таке суперфуди? Цей термін сьогодні частіше використовують ЗМІ та маркетингові агенції ніж науковці. У світі досі не існує згоди відносно того, що таке суперфуди і що вони повинні містити. Тож, не дивно, що йогурт, кіноа, вівсяні пластівці, капуста кейл та ягоди продаються як суперфуди, хоча і з різних причин. Суперфуд зазвичай асоціюється з таким продуктом, як природний, традиційний, екзотичний або органічний. Це категорія здорових продуктів харчування із передбачуваною користю для здоров’я, з неабияким вмістом поживних речовин або простеживаною історією вживання у різних країнах»,- зазначає Катерина Звєрєва.

Суперфуди – достатньо прибуткова ніша сільського господарства, адже через значну користь для здоров’я такі продукти мають високий попит у відповідному сегменті ринку. Збільшити прибутки виробників суперїжі допоможе створення додаткової вартості шляхом переробки продукції. Як організувати таке виробництво, і хто в Україні вже успішно займається переробкою,під час конференції розповів Богдан Шаповал, генеральний директор Асоціації «U-Food».

Сучасне сільське господарство в усьому світі постає перед низкою викликів: від загострення питання продовольчої безпеки до кліматичної адаптації виробництва та нових споживчих мегатрендів, зазначає експерт у галузі АПК, в.о. міністра аграрної політики та продовольства України (2019 р.) Ольга Трофімцева.

«Виробництво та збут якісного продовольства стають все більш технологічними та підв’язаними під соціальні мережі. Трансформація всього сектору АПК стає все більш швидкою та, а кількість факторів впливу постійно збільшується. Щоб зайняти достойну нішу в глобальній економіці, нам необхідно по-новому поглянути на галузь і ланцюги, що поєднують кожного локального маленького фермера з світовим ринком», — зазначає Ольга Трофімцева.

Поголів’я ВРХ, як і обсяги виробництва молока, в Україні зменшуються щороку. Одна з причин такої ситуації те, що дві третини поголів’я утримується у особистих селянських господарствах, які є низькоефективними з економічної точки зору. Є кілька шляхів для порятунку галузі — наприклад, кооперація, або ж створення сімейних ферм. Як створити ефективне молочне господарство та запустити виробництво крафтової продукції на власній фермі розповів президент Української кооперативної федерації Михайло Корилкевич.

Тему агромаркетингу як важливого інструменту збільшення доданої вартості продукції, розкрив Дмитро Кушнір, співзасновник бренду “Медові Брати”, керуючий партнер Experto Consulting Ukraine, експерт із географічних зазначень України.

“Новозеландський мед мануки, коньяк, шампань, пармезан, хамон… Ці продукти, відомі сьогодні всьому світові, так само, як і будь який продукт харчування, починаються на пасіках, на виноградниках і на фермах. Що їх об’єднує? Вишуканий і потужний маркетинг! Під час конференції я розповім про основні засади агромаркетингу, та чому кожен із нас — посол України за кордоном. А також про те, що потрібно взяти на озброєння українським виробникам для створення бездоганного іміджу своєї продукції на внутрішньому та зовнішньому ринках”, — зазначає Дмитро Кушнір.

Що таке сталість європейських агропродовольчих ланцюгів доданої вартості на прикладі сої? Які це дає можливості для українських фермерів? Цим питанням було присвячено виступ менеджера з якості Асоціації “Дунайська Соя” Володимира Пугачова.

«Україна є провідним виробником сої в Європі – в 2020 році ця культура вирощувалася тут на загальній площі близько 1,3 млн га. Україна повністю забезпечена соєю власного виробництва, а сама галузь є експортоорієнтованою. Однак, під час розвитку виробництва сої необхідно враховувати питання сталості виробництва, оскільки соя є критичною культурою щодо впливу на навколишнє середовище, наприклад в контексті використання пестицидів чи землекористування. Як саме – поговоримо під час конференції «From Local to Global: суперфуди, технології, ринки»,- зазначає Володимир Пугачов.

Власники господарств, що займаються сільським зеленим туризмом, або просто ті, хто доглядає за власним садом, зацікавлені у покращенні зовнішнього вигляду ландшафту. Один зі способів зробити це – виростити гарний газон. Як зробити газон стійким до стресів, забезпечити йому постійне та рівномірне зростання, а головне – безпечно користуватись газоном одразу після внесення засобів живлення, розповіла Мирослава Мазур, менеджер-управитель B2B клієнтів компанії «BioNorma».

Як розвивається сегмент солодкої кукурудзи в Україні, які сорти кукурудзи вибрати та як налагодити збут продукту, розповів Михайло Нагорняк, селекціонер та власник компанії “Мнагор” (Вінницька область).

“Україна має унікальне розташування. Клімат, свіжий ринок овочів, літній морський сезон дуже сприяють вирощуванню та культивуванню солодкої кукурудзи. Розвиватися як передова країна в даній галузі, запровадити абсолютну білу, біколор та лікувальну фіолетову солодку кукурудзу, бути головним в трендах новинок в Європі. Розвивати внутрішній та експортний потенціал. Щорічний приріст споживання та площ посіву на рівні 20-30%. Рентабельність на рівні 200% робить солодку кукурудзу цікавою для свіжого ринку та переробної консервної промисловості”, — зазначає Михайло Нагорняк.

Про можливості сервісу «Дія. Бізнес», що дозволяє отримати безкоштовні онлайн-консультації, пройти навчання в Національній онлайн-школі для підприємців, отримати актуальні новини про можливості для розвитку, а також скористатися різними цифровими сервісами розповів Андрій Ремізов, виконувач обов’язків директора Державної установи “Офіс з розвитку підприємництва та експорту”.

Перспективам вирощування амаранту у ХХІ ст. під час конференції було присвячено виступ голови Асоціації виробників амаранту та амарантової продукції Олександра Дуди та доцента Дніпровського державного аграрно-економічного університету Світлани Миколенко.

«Посівні площі під амарантом в Україні протягом останніх трьох років зросли з 800 до 3000 тис. га. Зростання зацікавленості у вирощуванні цієї культури серед українських фермерів пояснюється високою прибутковістю реалізації амаранту та продукції його переробки. З одного га посівної площі культури можна отримати до 250 тонн зеленої маси рослини та до 5 тонн товарного насіння, реалізувавши яке можна отримати до 1800 $/га. Переробивши ж насіння на крупу та екстракційну олію чи шрот виробник може заробити в понад вдвічі більше – $3700/га»,- зазначає Олександр Дуда.

Ефективним технологіям захисту від заморозків в світі і необхідності їх апробації в українському садівництві присвячено виступ Дениса Москальова, представника компанії cистем захисту агрокультур від заморозків FROSTLEE.

За його словами, через низькі весняні температури в період цвітіння садів, збитки лише виробників яблука складають щорічно до 700 млн. грн, а в окремі роки – до 1,5 млрд. грн. Від заморозків страждають також сади кісточкових, ягідних і горіхоплідних культур. Таким чином, щорічні збитки українських садівників оцінюються в суму близько 2 млрд. грн.

«Крім втрат обсягу врожаю, заморозки відображаються і на його якості – постраждалі від низьких температур дерева в подальшому дають плоди непридатні для тривалого зберігання, що дуже важливо для яблука, груші, винограду. Таким чином, захист полів і садів від заморозків – це необхідність для тих садівників, хто планує в подальшому здійснювати успішний експорт та продажі за преміум-ціною. Ефективний, надійний і контрольований метод з протидії заморозків – це використання вітряних машин Gener, ексклюзивними представниками яких наща компанія Frostlee є в Україні та країнах Східної Європи»», – зазначає Денис Москальов.

SEEDS

Головні новини Seeds та агроідеї для зростання вашого бізнесу в Telegram Facebook Instagram
Youtube та Підписуйтесь!

Залишити коментар

Ваш email не буде опубліковано

Do NOT follow this link or you will be banned from the site!