Українці почали випускати новітні препарати на основі ґрунтових азотфіксуючих водоростей

0 1 739

Українські вчені здійснили справжній прорив у сільському господарстві – започаткували виробництво новітніх препаратів на основі ґрунтових азотфіксуючих водоростей. Це новинка не тільки для України, а й для всього світу, пише SEEDS.

Отрутохімікатів винайдено дуже багато, але пробіотики для ґрунту поки що знаходяться на стадії розробок, розповів винахідник препарату – завідувач нанотехнологічною лабораторією науково-виробничого підприємства “5 елемент” Петро Романенко, який вже 30 років займається дослідженням ґрунтових водоростей. Нюанси революційної технології він розповів у інтерв’ю SEEDS.


– Як давно в Україні виробляють цей препарат і чи багато вітчизняних аграріїв знають про нього?

– Наші водорості ми почали вирощувати 9 вересня 2019 року. Саме в цей день відбувся запуск фотобіореактора. В 2020 вже почалось виробництво препарату. Це новинка не тільки для України, а й для всього світу.

Зараз препарат надходить у продаж. І ті, хто спробував наші водорості, не просто задоволені, вони в захваті. Результати хороші по таким культурам: пшениця, соняшник, ячмінь, ріпак, картопля, соя. В закритому ґрунті це огірки, томати. В садах і яблука, і кісточкові показали добрий результат. Одним словом, всі культури до яких застосовувався наш препарат. Поки що жодна сільськогосподарська культура «байдужою» не лишилась.



– Що ж це за ґрунтові водорості, на базі яких ви отримуєте новітні препарати?

– Ця водорість (ціанобактерія) азотофіксуюча, вона перетворює молекулярний азот з атмосферного повітря у доступну для рослин форму. Відтак найдефіцитніший для рослин макроелемент – азот у вигляді штучних хімічних добрив, можна вносити в меншій кількості, або й зовсім відмовитись.

Цей штам виробляє природні фунгіциди, які пригнічують розвиток шкідливих грибів, що викликають фузаріози, чорногниль, борошнисту росу і тому подібне, зокрема, фітофтору на картоплі та помідорах, несправжню борошнисту росу на винограді.

Також за нашими дослідженнями та даними зарубіжних вчених, ця водорість виробляє цілу низку природних стимуляторів росту вищих рослин (гібереліни, ауксини, цитокініни).

Я подав цю ідею на міжнародний стартап “Сікорський челендж” 2 роки тому. Вийшов у фінал і став переможцем. Спершу мені запропонували китайці будувати у них завод по вирощуванню водорості й виготовленню препарату. Цікавились британці, поляки…. Але я вирішив реалізовувати цю ідею саме в Україні.

Ґрунтові водорості структурують грунт – він не перетворюється на пил і ґрунтова ерозія вже неможлива. Це ціла катастрофа, коли суховії видувають чорнозем, причини – відсутність здорової мікрофлори ґрунту. Завдяки ґрунтовим водоростям ґрунт стає пухкішим, краще дихає коренева система.

До того ж ці водорості зовсім не шкідливі – їх традиційно вживають в їжу народи Сходу. Вона використовується для лікування певних захворювань.



– Останнім часом аграрії України потерпають від посухи, чи може ваш винахід допомогти з цією проблемою? 

– Ці водорості пристосувалися до того, що ґрунт періодично то пересихає, то зволожується. Для того, щоб пережити дефіцит вологи у ґрунті, водорості виробляють колоніальний слиз. Цей слиз має надзвичайну водоутримуючу здатність і клітини не пересихають остаточно, лишаючись живими, а в ґрунті затримується волога.

Навіть за відсутності опадів під час нічної точки роси колоніальний слиз «натягує» вологу з повітря і робить ґрунт вогким.

Ця водорість живе безпосередньо у прикореневій зоні (ризосфері) рослини.

Рослина проводить вглиб ґрунту світло, яке потрібне водоростям для фотосинтезу. Водоростям вигідно, аби рослина була здорова, з добре розвинутою кореневою системою і надземною частиною, не хворіла, щоб забезпечувати достатньою кількістю світлової енергії.

Фермери дивувалися – 2 місяці не було дощу, а ґрунт був вогким. Це пояснюється тим, що під час нічної точки роси, ці водорості натягують вологу за рахунок гідрофільного колоніального слизу із повітря, таким чином поставляючи її рослинам.

– Чи залишаються водорості після першого внесення в ґрунті?

– Саме так, вони залишаються, якщо ґрунт не перенасичений всілякою хімією. Сучасні гербіциди тотальної дії можуть вбивати все живе, особливо китайські генерики, які на багато років лишаються в землі.

Водорості виводять отрутохімікати з ґрунту, розкладають їх. Оздоровлюють ґрунти та відновлюють здорову природну мікрофлору.



Пояснюючи дію ґрунтових водоростей, я завжди наводжу такий приклад: людина приймаючи антибіотики, завжди паралельно приймає пробіотики. Антибіотик вбиває нормальну мікрофлору в кишківнику людини і настає дисбактеріоз. Так і в ґрунті – там теж має бути нормальна мікрофлора.

Наші водорості патогенну мікрофлору пригнічують, або зовсім знищують, а позитивну – стимулюють.

Якщо розібратися у суті– це дійсно прорив, оскільки в сільському господарстві отрутохімікатів винайдено дуже багато. Пробіотики в грунт досі ще не вносили.

Ми першими почали вирощувати ці водорості промислово, не просто в колбі, в лабораторії, а в потужних фотобіореакторах на тисячі літрів. Та й фотобіореактори у нас непрості – вони найкращі в світі. У 2018 році авторитетним іноземним виданням їх було названо “проривом технології” з вирощування мікроводоростей.

– Серед аграрії ходять чутки, що створений вами препарат може отримати Нобелівську премію?

– На жаль, але думок аграріїв, які спробували продукт у широких масштабах і переконались у його ефективності недостатньо. Критерії за якими щорічно відбирають лауреатів Нобелівської премії непрості. Насамперед потрібно, що авторитетні фахівці (члени Королівської Шведської академії наук, лауреати премії, які отримали її раніше і т.п.) висунули пропозицію щодо присудження премії. Потім необхідно, щоб сотні провідних вчених світу визнали, що це справді прорив у сільськогосподарському виробництві.

Світове визнання нового препарату як революційного цілком може бути підґрунтям для отримання Нобелівської премії, але для цього ще потрібно чимало попрацювати над науковою складовою винаходу, а не лише просуванням як бізнесу як надприбуткового.

Окрім збільшення об’ємів виробництва, необхідно розгорнути широкомасштабні наукові дослідження цього питання – як змінюється (оздоровлюється) ґрунт, які показники СГ культур покращуються – мова про врожай, його якість, фізіологічні особливості (на різних культурах та в різних кліматичних зонах).

Таких наукових завдань можна назвати багато і вони будуть вирішуватись аби виробництво новітнього препарату базувалось на науковому підґрунті й конкретних цифрах.

 

SEEDS.org.ua

Головні новини Seeds та агроідеї для зростання вашого бізнесу в Telegram Facebook Instagram
Youtube та Підписуйтесь!

Залишити коментар

Ваш email не буде опубліковано

Do NOT follow this link or you will be banned from the site!