Мільйон з гектара: реальність чи всього лише нездійсненна мрія?

0 7

27 вересня в Кропивницькому відбулася четверта національна конференція «Мільйон з гектара», яка проходила в рамках масштабної агропромислової виставки «AgroExpo».

Як відзначають організатори події, представники проекту «АПК-Інформ: овочі і фрукти», географія проведення конференції, присвяченій перспективам виробництва нішевих культур, постійно розширюється. Про те, як заробити мільйон з гектара, вже говорили у Львові, Дніпрі та Запоріжжі. Більш того, організатори наголошують, що це вже друга подібна подія в поточному році, що свідчить про високу зацікавленість агровиробників, про їхнє бажання диверсифікувати виробництво і освоювати нові напрямки.

Партнерами події традиційно виступили Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР) в рамках ініціативи EU4Business, а також Продовольча сільськогосподарська організація ООН.

Нішеві культури: потенціал сектора і помилки виробників

Галузеві експерти запевняють, існує безліч нішевих напрямків, які можливо цілком успішно реалізувати навіть на невеликих площах в умовах України. Однак незалежно від вибору культури в гонитві за високою маржею фермери нерідко скоюють грубі помилки, багато з яких можуть бути фатальними для бізнесу.

«Мільйон з гектара – це не сама мета, хоча така виручка вже давно є реальністю в Україні. Це скоріше символ ефективного використання землі. Деякі фермери не розуміють, що виручка – це не завжди прибуток. Більш того, поки продукція не продана – це тільки витрати!»- підкреслив у ході свого виступу Андрій Ярмак, економіст інвестиційного центру FАО.

Експерт зазначає, головною помилкою багатьох аграріїв є переконання, що вибір правильної «ніші» – це запорука перманентного успіху бізнесу. Більш того, фермери нерідко роблять акцент саме на вирощуванні продукції, а не на її подальшій реалізації.

«Недостатньо просто навчитися вирощувати! Потрібно навчитися робити продукт, який був би затребуваним покупцями і відповідав би сучасним стандартам», – сказав Кейс Кьолеман, координатор проектів консультаційної підтримки для малих і середніх підприємств.

При цьому обидва експерти зійшлися на думці, що саме фермер повинен бути зацікавлений в просуванні свого продукту на ринку. Тому відсутність в бізнес-плані пункту про маркетинг вони вважають неприпустимим.

Підхід до вибору культури для малих господарств або ж диверсифікація виробництва

Грамотний підхід до вибору нішевої культури, на думку фахівців, безумовно, є одним із запорук успішного бізнесу. Однак при цьому вони підкреслюють, що одна тільки ідея бізнесу нічого не варта. Важливо розуміти шляхи досягнення мети, зробити аналіз ризиків, прорахувати можливі виробничі витрати. Зокрема, в ході майстер-класу в рамках конференції Олександр Ярещенко, заступник директора з наукової роботи Інституту садівництва НААНУ, розповів про те, що при правильних розрахунках цілком ефективною може бути й сімейна ягідна ферма з вирощування малини на невеликій площі.

Крім того, вибір перспективних нішевих культур для виробництва на малих площах дуже великий, причому багато які з них вже добре відомі споживачам, однак поки так і залишаються в сегменті нішевих. Такою культурою, наприклад, є часник, про ескортний потенціал якого мова йде вже не один рік. Однак, за словами Анни Морозової, керівника часникового кооперативу «УкрАП», перш ніж підкорювати міжнародні ринки, український часник повинен «освоїти» безпосередньо ринок самої України, витіснивши звідти імпортну продукцію.

 

Нові ніші – нові перспективи

У той же час, в Україні з кожним роком з’являється все більше нових перспективних напрямків. Причому багато з цих культур вже успішно вирощуються в інших країнах і навіть встигли вийти з розряду нішевих. Для України ж вони поки швидше екзотика, проте цілком могли б вельми успішно вирощуватися в наших кліматичних умовах.

Яскравим прикладом в даному випадку є артишок. За даними Вадима Дудки, директора компанії «Агроанализ», світове виробництво артишоків досягає 1,5 млн. тонн на рік. Лідерами в даному сегменті виступають Італія (440 тис. тонн), Єгипет (260 тис. тонн), Іспанія (230 тис. тонн), Аргентина (105 тис. тонн), Перу (103 тис. тонн). Для України ж артишок поки є новинкою. Однак експерт запевняє, що ця культура оптимально підходить для вирощування в нашій країні. Більш того, вона відрізняється гарною транспортабельністю і лежкістю, а також може цілком ефективно вирощуватися навіть на площі в 1 га.

У той же час, кизил вже почав поступово підкорювати український ринок. За словами Євгена Постоленка, завідувача відділом захисту рослин та аналітичних вимірювань Дослідної станції помології ім. Симиренка, на сьогоднішній день в Держреєстр сортів, придатних для вирощування в Україні, вже включено 16 сортів кизилу. Основним каналом збуту цієї ягоди виступає переробка, проте асортимент продуктів з кизилу дуже широкий – від заморозки, джемів і желе до компотів та купажних соків.

Вибір величезний, потрібно лише трохи креативу і нестандартний підхід

Експерти підкреслюють, що при виборі нішевих культур не варто обмежуватися тільки плодоовочевим і ягідним сегментами. Вельми перспективним варіантом для виробництва на невеликих площах в умовах України може стати і вирощування лікарських рослин, наприклад валеріани. Як зазначив під час свого виступу Євген Шумейко, директор компанії «Добротрав», обсяг світового ринку продуктів з валеріани досягає $ 400 млн. При цьому тільки в 2017 році Україна імпортувала цієї продукції на $ 250 тис.

Крім того, мільйон з гектара можна заробити і завдяки бджільництву. За словами Мирона Пундора, експерта українського ринку, всупереч загальній думці основним продуктом бджільництва є не мед. Набагато більший прибуток приносить здача в оренду садівникам вуликів для запилення.

«Прямий внесок бджіл як комах-запилювачів в виробництво продовольства в світі оцінюється більш ніж в $ 250 млн. За даними досліджень, кількість зав’язей плодів на 70% залежить саме від комах-запилювачів. При цьому при перехресному запиленні врожайність абрикосів збільшується майже в 6 разів, слив – в 11 разів, а вишні та черешні – більш ніж в 20 разів! »- аргументує свою точку зору експерт.

Leave A Reply

Your email address will not be published.