Чому в Україні розвивається переважно дрібний тепличний бізнес

0 1 003

Значну частку українського ринку овочів закритого ґрунту сьогодні займає імпортна продукція. Як не дивно, але імпортні тепличні овочі значно дешевші за українські.

Серед причини такого – відсутність підтримки тепличників з боку держави. Про це розповів фахівець ринку тепличної продукції, екс-директор тепличного комбінату «СОТЕКО», що на Львівщині Сергій Костюк.


– Виробництво овочів закритого грунту викликає зацікавленість у багатьох виробників – покупці хочуть вживати свіжі овочі та фрукти цілий рік і готові платити за них більше, ніж за сезонні овочі. Які тенденції тепличного бізнесу переважають в Україні?

– В Україні тепличний бізнес розвивається хвилеподібно. З 2004 по 2010 рік у нас будувалась велика кількість тепличних комплексів, які постійно модернізували, в даний сегмент бізнесу вкладалися гроші, і він мав досить високу рентабельність, яка потім почала падати, відповідно хвиля розвитку пішла вниз. За моїми спостереженнями, нижня точка – 2018 рік.

Сьогодні рентабельність тепличного бізнесу знову почала йти вгору. Але великих тепличних комплексів в Україні на даний момент не будують, напевно, причиною є недостатня підтримка галузі з боку держави. Тому гроші вкладають в інший бізнес, який може принести більше прибутку.

Цікавий сегмент – це вирощування зелені, яке відбувається вже навіть не в теплицях, а в пристосованих приміщеннях. Це, зокрема, стосується вирощування салатів. Тому у нас швидше розвивається сегмент дрібного тепличного бізнесу.



– Які культури найбільш оптимальні для розвитку бізнесу з виробництва овочів закритого грунту?

– Якщо взяти 100% виробництва, то приблизно 90% займає група «огірок і помідор». Не має значення, в яких теплицях: скло або плівка. Ця група домінує. Решта 10% – перець, редис, рання капуста, салатні культури.

– Як Ви оцінюєте рівень державної підтримки тепличного бізнесу в Україні?

З усіх пострадянських країн, на жаль, тільки Україна фактично не має державної підтримки тепличного бізнесу. Держпрограми з підтримки тепличного сектору працюють в Росії. Крім того, протягом 2010-2015 рр. такі програми працювали також в Білорусі, Казахстані, Узбекистані, Азербайджані, Вірменії.

Інтерес держави полягає в тому, що виробництво тепличних овочів вимагає витрат людської праці. Відповідно, в даний бізнес залучається багато людей, які отримують заробітну плату і, відповідно, платять податки. Це вигідно для держави.

Єдина програма, яка діяла в Україні в 2010-2012 роках, компенсувала витрати на будівництво тепличних комплексів. Зараз такої програми немає.

Держава тепличників не підтримує абсолютно. Навіть ПДВ зменшили до 14% для виробників зерна і соняшнику, де витрати людської праці мінімальні, але залишили повну ставку для плодоовочевої групи.



– Значну частку українського ринку овочів закритого грунту сьогодні займає імпортна продукція. Яким Ви бачите вихід із ситуації для гравців українського тепличного ринку?

– Між українською і імпортною продукцією існує різниця в ціні – перша, як це не дивно, дорожче. Томати сьогодні дійсно імпортуються в Україну з Туреччини. Очевидно, що в Туреччині їх вирощувати дешевше. Огірок до нас приїжджає з тієї ж Туреччини, а також Ірану та країн Північної Африки.

Для захисту вітчизняного ринку від неякісних і, відповідно, дешевих імпортних овочів потрібні спільні зусилля галузевих асоціацій тепличників, уряду і контролюючих органів. Асоціації зобов’язані лобіювати інтереси українського виробника, ініціювати прийняття законів і підзаконних актів, які сприятимуть розвитку тепличного бізнесу України, а не імпорту.

 

SEEDS.org.ua за інформацією EastFruit

Головні новини Seeds та агроідеї для зростання вашого бізнесу в Telegram Facebook Instagram
Youtube та Підписуйтесь!

Залишити коментар

Ваш email не буде опубліковано

Do NOT follow this link or you will be banned from the site!