Україні потрібна децентралізована система управління інфраструктурою зрошення – думка

0 104

В Україні обліковується 2 млн 178 тис. га зрошуваних земель, але по факту у 2020 році зрошували лише 551,4 тис. га, у 1990 – понад 2 млн га. Про це повідомив міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко у своєму блозі у виданні Економічна правда. 

Серед найважливіших причин скорочення зрошуваних площ очільник МінАПП назвав наступні:

  1. Привласнення і розкрадання інфраструктури після розпаду СРСР.
  2. Застаріле обладнання з низьким рівнем енергоефективності порівняно із сучасними системами. Вартість електроенергії за полив — це болюче питання для аграріїв і багато хто відмовляється від цієї послуги.
  3. У держави немає коштів для повної заміни обладнання в насосних станціях, а правил для самостійного фінансування аграріями ремонту чи будівництва нових об’єктів не існує.

“Все це разом робить меліоровані землі проблемними, в той час як у всьому світі зрошувані землі дорожчі за ті, що не зрошують”,- зазначає Роман Лещенко.

Він також повідомив, що в Україні є затверджена урядом Стратегія зрошення та дренажу до 2030 року. Метою документа є збільшення площі зрошуваних земель і дренажних систем, реформування системи державного управління ними.

“Враховуючи сукупність проблем галузі, реформа управління – це єдиний потенційно ефективний шлях до впорядкування відносин і користування зрошувальною інфраструктурою.

Така реформа вже прийнята в першому читанні у вересні і невдовзі розглядатиметься парламентом у другому (законопроєкт № 5202-д)”,- зазначає міністр.

Роман Лещенко також наводить дані про те, що урожайність сільськогосподарських культур, вирощених з гідротехнічною меліорацією, перевищує урожайність культур на землях без поливу в 2 – 2,5 рази.

Але з поточним станом управління українські аграрії і землевласники не можуть впливати на рішення про експлуатацію інфраструктури, її ремонту чи заміни обладнання.

Однак саме вони володіють потрібною для управління інформацією про стан земель і потребу у водному ресурсі.

“Звертаючись до міжнародного досвіду, бачимо, що у розвинених країнах з високоефективним землеробством працюють децентралізовані системи управління інфраструктурою зрошення.

Тобто, керівні функції закріплені за юридично оформленими об’єднаннями користувачів (ОВК).

Члени таких об’єднань отримують у користування об’єкти системи і управляють через колективні рішення більшості. Саме цю єдину ефективну в світі модель управління пропонує Стратегія і законопроєкт № 5202-д для українських аграріїв”,- резюмує Роман Лещенко.

SEEDS

 

Головні новини Seeds та агроідеї для зростання вашого бізнесу в Telegram Facebook Instagram
Youtube та Підписуйтесь!

Залишити коментар

Ваш email не буде опубліковано

Do NOT follow this link or you will be banned from the site!