Вчителька математики вирощує понад 250 сортів томатів та перцю на Київщині

0 16 350

Катерина Бойко з Білої Церкви, що на Київщині, — педагог за освітою, вчителька математики, а ще — справжня господиня за покликанням. Усе своє життя пані Катерина порається біля томатів. Пригадує, коли ще була маленькою, мала до них особливу цікавість. Доглядала за рослинками, допитувалась у бабусі про умови вирощування та характеристики сортів, деякі з них зберегла ще від свого дитинства. З віком ця допитливість лише зростала. Господиня знаходила нові сорти, експериментувала, вибирала кращі з кращих.

Чому саме вони?

— Завжди вирощувала помідори на дачі, і тільки коли купили власний будинок, змогла здійснити свою мрію. Тепер у мене 200 сортів помідорів, 50 сортів перцю, улюблені кашові гарбузи, смачна капуста й море квітів, — розповідає господиня. — Люблю творити з помідорів, перцю незвичайні композиції, узори та букети, фотографую. Збір насіння –таємничий процес, який нікому не довіряю. Адже таку кількість різних сортів треба маркувати й нічого не сплутати, правильно висушити, пофасувати та зберегти. Моє насіннячко роз’їжджається по всій Україні й навіть за її межі, красується різними кольорами на городах хазяєчок.

Співрозмовниця поділилася своїми улюбленими, вже перевіреними сортами помідорів, характеризуючи кожний із них, пише Порадниця. 


— «Катюша» — старий сорт, скільки себе пам’ятаю, стільки він у мене. Низькорослий кущ, з листям, схожим на картопляне, дуже гарною розсадою, весь усипаний круглими, насичено-червоними помідорами. Цікавий тим, що не треба пасинкувати, ранній, прекрасний і в салат, і квасити, і в баночку дуже зручний, сік, томат, кетчуп — все смачнюче. Маю 26 сортів низеньких помідорів, різних смаків і кольорів, їх не обов’язково підв’язувати, можна підстелити соломки і збирати рекордні врожаї.


«Японський трюфель» — рожевий, найсмачніший цукровий сорт, пахучий; як розламати плід, м’якоть схожа на кавун. Кущ високий, міцний, урожайний, красивий. Коли приношу помідори з городу, то діти вишукують рожеві грушки, найсмачніші з усіх. Смак насичений, багатогранний, солодкий. Можна висадити тільки ці помідори, й у вас вони будуть з кінця червня до Нового року. Салат із ними такий смачнючий, що за вуха не відтягнеш, і насолите, й закрутите, і томат із кетчупом зробите, а ще як бонус — краса на городі.

Суперранній сорт низеньких помідорів — «Підсніжник». Родючий, яскраво-червоний, солодкий, ледь із кислинкою, але, як першому помідорчику, я йому пробачаю. Томатний, плоди 150–200 г, кущ широкий, розлогий, на кінець липня повністю відплодоносить. Люблю такі сорти — вони просто не встигають захворіти фітофторозом.

Із новинок є чудовий біколор «Загадка Природи» — оранжевий, з рожевим візерунком, солодкий, дуже смачний, кожний помідорчик по 300–500 г, і таких 8–10 на кущі, висотою 1 м. Формую кущик у два стебла, для такого велетня потрібна міцна опора.

«Прованцано» — серцеподібний велетень, червоний, м’яcистий, солодкий, надзвичайно красивий.

Є ціла когорта екзотів: дво- триколірних, смугастих, чорних, шоколадних, зеленоплідних, зазвичай солодких і загадково красивих. Подружки приходять до мене, як в музей, аби помилуватись красою.

Серцеподібних помідорчиків у мене також багато, є всі можливі кольори. Салат і сік із них густий, солодкий, ще й можна закрутити різнокольорові соки, здивувати друзів.

Є ціла серія помідорчиків «Чері». Колись зовсім ними не цікавилась, але з появою внучат з’явилась необхідність їх садити, адже солодкі, як цукерки, й дуже плодовиті. Дітлахи тільки й бігають за солодкими вишеньками-помідорчиками, ледве встигаю відібрати на насіння.

Усе до ладу

Щоб на вашій грядці з’явилась така краса, потрібно докласти чимало зусиль. А ще вчасно вберегти від хвороб і шкідників. Пані Катерина, найперше, не садить помідори на одному й тому ж місці та після картоплі. Після кожного дощу обприскує розчином соди всі кущики; деревний попіл підсипає під них, як з’являються перші плоди; удобрює тільки перегноєм рано навесні перед оранкою. І, звичайно, обприскує біопрепаратами від колорадського жука та фітофторозу. Якщо використовуєте хімічні препарати, то тільки до утворення малесеньких, як вишня, помідорчиків, а далі небажано.


— Є в мене чудові помічники — мама, чоловік, діти та внучата. Я щаслива бабуся чотирьох онуків, без них не впоралася б. Дуже люблю солодкий і гіркий перець, але пекучий саджу на дачі, в іншому селі, щоб не зіпсувати солодкого, маю 50 сортів цього шанованого овочу. Почесне місце в моєму садку займають квіти: ромашки, віола, дзвіночки та інші красуні, якими радо ділюсь із іншими господинями з усієї України, — зізнається Катерина Бойко.


Коли людина займається тим, що їй подобається, то й до ладу все виходить. Переїхавши до нового будинку, діти подарували батькам породисту собаку лабрадора — дівчинку Герду. Тепер її цуценятка є в усіх регіонах України та за кордоном. А яка це розрада й утіха для внучат, вони годинами можуть сидіти в манежі з малечею, щасливі й задоволені. Свою кицюню Мурашку жінка підібрала на вулиці в холоднечу, тепер вона з вдячністю радує рятівницю своїм грайливим муркотінням.

SEEDS.org.ua

Головні новини Seeds та агроідеї для зростання вашого бізнесу в Telegram Facebook Instagram
Youtube та Підписуйтесь!

Залишити коментар

Ваш email не буде опубліковано

Do NOT follow this link or you will be banned from the site!