Заміновані поля та низькі ціни на ринку: з якими перспективами входять українські виробники зерна у 2023 рік

0 121

Рік втрат. Саме таким видався 2022 для українців. Через війну значних збитків зазнали й представники зернової галузі України. Так, минулого року вітчизняним виробникам зерна вдалося зібрати приблизно 65 млн тонн урожаю. Для порівняння – у 2021 році ці показники перевищували 100 млн тонн. Проте, враховуючи ситуацію, в якій опинилася наша країна, зерновикам вдається досить ефективно вести свою справу. Вони повноцінно забезпечують внутрішнє споживання та експортують продукцію для підтримання продовольчої безпеки у світі. Щомісяця з початку дії «зернової угоди» з України відправляється по 6-7 млн тонн. Загалом же у 2022 році на експорт пішли приблизно 50 млн тонн зерна. Про це в ексклюзивному інтерв’ю SEEDS розповів заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.

За словами фахівця, з початку війни на виробників зерна тисне ряд негативних факторів. Одним із головних є наднизькі ціни на зернову продукцію всередині країни.

«Низька вартість, дорога логістика та комплектуючі –  у таких умовах на сьогодні доводиться господарювати товаровиробникам. Ціни на зерно на внутрішньому ринку значно менші, ніж ті, які сформувалися на зовнішньому. Відповідно, товаровиробники несуть колосальні втрати. Це відображається на економічному стані підприємств та економіці країни в цілому. Бо багато хто призупинив свою діяльність, сподіваючись, що на весну ситуація з цінами покращиться. Та, скоріш за все, на початку посівної кампанії 2023 року ми зіткнемося зі зменшенням посівних площ під ярими культурами», – говорить Денис Марчук.

Проте він висловив сподівання, що цього року ситуація зміниться на краще. Адже попит на українське зерно нікуди не подівся. До того ж, як показує статистика, ряд країн, серед яких Аргентина, Бразилія, США, Австралія, не продемонстрували високих показників врожайності зернових. Тож цінові тенденції продовжать підвищуватися, навіть не зважаючи на спад світової економіки.

Стосовно діяльності України в межах «зернової угоди» Денис Марчук вважає, що росії не вдасться вчинити черговий демарш та завадити експорту українського збіжжя. На його думку, у партнерів нашої країни знайдуться вагомі аргументи, щоб поставити рф на місце.

«Інше питання – чи буде у нас що експортувати. На сьогодні темпи постачання українського збіжжя за кордон як морськими шляхами, так і альтернативними коридорами досить високі. Якщо вони знизяться, то в найближчі 4-5 місяців у нас не буде що продавати на експорт», – зазначає фахівець.

Ситуація суттєво ускладнюється і з урахуванням того, що багато виробників зерна будуть змушені переорієнтувати роботу свого господарства на вирощування інших культур.

«Ми бачимо реальні зміни в сівозмінах. Аграрії переключаються на нішові культури. Навесні 2022 року збільшилася кількість площ під посів гречки, ячменю, гороху. Дехто вирішив спеціалізуватися на вирощуванні овочів, оскільки регіони, в яких їх раніше виробляли найбільше, опинилися в окупації. Така тенденція збережеться і в 2023 році. Багато хто буде просто переходити на маржинальні культури (соняшник, соя, ріпак)», – зауважує Денис Марчук.

До того ж, він вважає, що цього року фермери будуть орієнтуватися на вирощування тих культур, які потребують менших площ для зберігання. Це спричинено потребою в пошуці альтернативних джерел електроенергії на фоні енергетичної кризи для забезпечення безперебійної роботи.

«Елеватори не всі мали можливість вчасно підготуватися до проблем з електропостачанням. Фермерам і зараз важко знайти генератори, які б мали необхідні потужності. Та і придбання їх дуже дорого обходиться. Відповідно, й собівартість зберігання продукції значно збільшується. І це все на фоні низької ринкової ціни всередині країни», – розповідає Денис Марчук.

Читайте також: Через здорожчання логістики українські аграрії втрачають до 80% експортної виручки

Посівна 2023 року ускладниться і через наявність значної кількості замінованих полів.

«Ситуація катастрофічно важка. Нещодавно прем’єр-міністр України заявив, що в цілому ми маємо замінованих приблизно 250 тис. кв. км. По факту це незадіяні масиви, на яких можна було б проводити аграрні роботи, готувати цю землю під урожай. На жаль, на сьогодні у нас не вистачає людських і фінансових ресурсів для активного проведення розмінувань. ДСНС прикладає максимум зусиль у цьому напрямку. Проте нам усім зараз потрібно терміново шукати кошти для збільшення кількості саперних підрозділів. За рахунок гуманітарних місій потрібно забезпечити присутність на території України гуманітарних розмінувальних груп. Ми мусимо закуповувати сучасне професійне обладнання, яке б допомагало фахівцям пришвидшити процес розмінування. Звичайно, якусь частину земель до весняної посівної таки вдасться розмінувати. Проте очікувати на те, що цей процес буде йти дуже активно, не варто. Особливо якщо говорити про складні випадки, які мають місце на території Харківщини, Херсонщини. До слова, деякі території Донеччини та Луганщини і досі залишаються не розмінованими з 2014 року», – додає Денис Марчук.

SEEDS

Головні новини Seeds та агроідеї для зростання вашого бізнесу в Telegram Facebook Instagram
Youtube та Підписуйтесь!

Залишити коментар

Ваш email не буде опубліковано

Do NOT follow this link or you will be banned from the site!