Про що говорила Трофімцева під час приватного чаювання з пресою

0 211

Незадовго до Дня працівників сільського господарства екс-в.о. міністра аграрної політики та продовольства України Ольга Трофімцева запросила представників аграрних ЗМІ “на чай і каву. І на розмову про все”. Місце зустрічі не розголошувалось, як і теми розмови. Про що йшлося під час неформальної зустрічі чули журналісти агромедіа-агенції SAPIENZA, до якої належить і SEEDS.


За словами Ольги Трофімцевої, сьогодні тема сталого розвитку аграрної галузі є дійсно глобальною. Вона стосується, зокрема, тренду споживання: того, що хочуть споживати люди сьогодні та того, що вони будуть споживати в майбутньому.

«Буквально сьогодні у соцмережах розгорнулася гостра дискусія на предмет створеної вертикальної ферми у Києві. Дехто переконував, що за такими фермами – майбутнє і тому земля як товар з часом – з розвитком вертикальних ферм, не буде коштувати нічого.

Я долучилась до цієї дискусії, бо вважаю, що треба зважено ставитися до таких мегатрендів. Адже я завжди говорю, що агросектор це з одного боку – використання великих агроресурсів, а з іншого – продовольча безпека та харчування у світовому масштабі.

І якщо сьогодні кажуть, що до 2030 року споживання яловичини в США зменшиться на 30%, то це можна приблизно уявити. Але окрім США у нас є купа регіонів де середній клас тільки починає розвиватися – Китай, деякі країни Африки. І споживання яловичини в цих країнах буде зростати.

На сьогодні запит на ту ж саму яловичину з боку Китаю настільки шалений, що його неможна задовольнити»,- зазначила  екс-в.о. Міністра аграрної політики та продовольства України Ольга Трофімцева під час неформальної зустрічі із представниками ЗМІ, що відбулася в Києві 18 листопада.

Ольга Трофімцева також висловила думку, що капіталізм в тому уявленні, яким ми його знаємо сьогодні, що підсилюється рівнем споживання, насправді вже не існує.

«Такої думки дотримуються в США та країнах ЄС. Відповідно, можливо, нам також треба передивлятися свої підходи до капіталізму. І держава не повинна сподіватися лише на те, що це питання вирішить ринок. Держава має створювати умови для роботи бізнесу і, подекуди, сама регулювати цей процес»,- повідомила фахівець.

Водночас, на її думку, сьогодні в Україні важливо знайти баланс в аграрній політиці між важелями, що впливають, з одного боку, на виробництво, а з іншого – на споживання.

«Свого часу, ми дискутували з виробниками органіки з приводу того, яким чином можна спонукати споживачів до здорового харчування. І ми дійшли висновку, що такі принципи в людину потрібно закладати ще з дитсадка – там має бути українське органічне яблуко, ягода або будь-який інший продукт, споживаючи який діти будуть знати, що це є здоровою їжею. І ось це і є той процес, на який має впливати держава разом з бізнесом», – зазначила Ольга Трофімцева.

Під час спілкування з журналістами Ольга Трофімцева зосередила увагу на пріоритетних напрямках  розвитку українського АПК над реалізацією яких вона готова працювати у найближчий час.

Зокрема, це перегляд умов Поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом (Deep and Comprehensive Free Trade Area (DCFTA). На думку пані Ольги у 2021 році це стане одним із викликів для України. Тому важливо готуватися вже сьогодні, адже ЄС є найбільшим торгівельним партнером України.

Так, у 2018 р. український експорт до країн ЄС склав понад 20,1 млрд. дол. США — або майже 43% від нашого товарного експорту. За три роки країни ЄС стали найбільшими споживачами української аграрної продукції, при цьому наші експортні поставки в ЄС за той же період збільшилися майже на 50%.

Проте, останні засідання Комітетів асоціації Україна-ЄС підтверджують, що питання аграрного сектору поступово зникають з «порядку денного». Як наслідок: аграрний сектор поступово втрачає можливість формування та донесення консолідованої позиції.

“Просте питання для прикладу: хто і як буде формувати позицію щодо перегляду квот або торгівельних умов для української аграрної продукції? Чи будуть залучені українські аграрії до цього процесу? Ми вже мали прецедент при укладенні базової угоди, коли до переліку преференційних торговельних позицій було включено цілий ряд товарів, перспективи торгівлі якими були доволі песимістичними. Маю сподівання, цього разу переговорна позиція буде більш зваженою та прагматичною.

Подальша еволюція DCFTA має забезпечити не лише розвиток двосторонньої торгівлі. Ми вже знаходимося на тому рівні, коли готові для впровадження системної економічної інтеграції з європейським співтовариством. Українські компанії мають отримати такі ж права і обов’язки, як і європейські компанії на європейському ринку. Наразі з обов’язками зрозуміло, а от з правами та відповідним захистом прав — тут Україна, як держава, мала би ще докласти зусиль”,- зазначила Ольга Трофімцева.

Під час заходу Ольга Трофімцева також висловила думку, що Україні треба добре попрацювати над іміджем. Тут стане в нагоді державна інформаційна підтримка, побудова та захист українських брендів, розширення світових ринків завдяки потужній системі торгових та аграрних аташе та здійсненню торговельних місій.

“Так, Україна поступово, можливо і не так швидко, як хотілося, робить свої еволюційні кроки на шляху зміни світової парадигми сприйняття нас виключно як країни-постачальника аграрної сировини. У сегменті готових продуктів можна говорити про перспективи для продукції кондитерської та хлібобулочної промисловості, виробництві соків, молочних продуктів, тощо.

Загалом, збільшення експорту продукції з доданою вартістю разом із збереженням позицій на існуючих ринках ще більше підкреслить вагомість та важливість України на світовому ринку продовольства. Проте, кожен регіон має свої особливості та специфіку. Китай, Японія, країни Близького Сходу, Південно-Східної Азії, всі вони потребують окремих підходів, як за товарною номенклатурою, так і за маркетинговою подачею, споживчими вподобаннями, купівельною спроможністю. Не існує універсального товару, який буде успішно продаватись скрізь.

Це тема для обговорення, як з громадськістю, асоціаціями та діловими колами, так і з представниками Міністерства економіки, торгівлі та сільського господарства. Лише у діалозі ми зможемо окреслити пріоритети. Однак відсутність належної і добре скоординованої комунікації усіх зацікавлених гравців ринку — це ще один виклик, одне із найбільш критичних питань в українському агропродовольчому секторі”,- зазначила екс-в.о. Міністра агропромислової політики та продовольства України.

Також Ольга Трофімцева висловила думку, що, так званий, аналоговий період у сільському господарстві вичерпує себе — провідні аграрні економіки світу вже входять в цифрову еру «другої зеленої революції».

Впровадження систем діджиталізації в аграрному виробництві України — достатньо «молодий» напрямок робот. Водночас розрахунки ефективності від впровадження цифрових технологій на базі існуючих кейсів є більш ніж позитивними. Заощадження на добривах та ЗЗР (засоби захисту рослин) досягають 30%, насіння — 10%, палива — 20%, збільшення врожаю — щонайменше 15%.

У масштабах аграрної галузі діджиталізація землеробства може забезпечити економію (або підвищення доходів сільгоспвиробника) тільки на матеріально-технічних ресурсах в обсязі щонайменше 32 млрд грн.

“Водночас діджиталізація — це не лише інструмент для конкурентного виробництва. Розвиток цифрової інфраструктури  сільських територій створить нові переваги (навчання, отримання сучасних послуг, здійснення електронної комерції) та дасть змогу перенести переваги міста у село.

Загалом, Інтернет створює для сільських громад нові можливості економічно-соціального розвитку, а для України питання сільського розвитку — це питання національної безпеки та протидії таким процесам як збезлюднення сільських територій, втрата носіїв знань, практик та традицій, випадіння сільського населення з виробничих та суспільних процесів держави (практично «внутрішня еміграція»), тощо”,- зауважила Ольга Трофімцева.

Водночас, основними викликами, які сьогодні стоять перед сільським господарством усього світу, Ольга Трофімцева вважає глобалізацію, яка спричиняє дефіцит високоякісних фахівців, та гендерну нерівність.

Це пояснюється тим, що робота в агросекторі не приваблює молодих людей, адже більшість не розуміє перспектив. Натомість у сільській місцевості значно вищий попит на якісних спеціалістів, відповідно і достатній рівень заробітної плати. Проте, агропродовольчий сектор часто молоді люди асоціюють із закинутими колгоспами, старими тракторами та комбайнами та ручною працею, що на сьогодні є не більше, ніж міф. Україні вкрай важливо показувати молодим людям, що робота в АПК — це перспективно, модно і високооплачувано. Це робота в секторі, який складає майже 15% ВВП України.

“Україна найближчим часом за всіма показниками має перетворитися на європейську країну. І питання гендерної рівності є невід’ємною складовою в цьому процесі. На сьогодні вже зростає кількість українських жінок, які створюють, розвивають підприємства, і все більше жінок з’являються на урядових посадах. Свого часу у Німеччині йшла дискусія про введення квот на керівні посади для жінок — такі квоти планували встановити на рівні не менше 25% від усього складу топ-менеджменту великих концернів. І ця дискусія була досить складна з точки зору публічного сприйняття. Тому що усі побоювалися, як це відіб’ється з точки зору професіоналізму управління, адже в разі введення квот їх противники говорили про те, що при призначенні на посаду жінки буде грати першорядну роль той факт, що це жінка, а не насамперед професіонал. Потрібно, щоб наші дівчата розуміли, що незалежно від гендерної приналежності вони можуть реалізувати себе не менш успішно в будь-якій галузі, ніж чоловіки, у тому числі і в АПК”,- резюмувала екс-в.о. Міністра.

SEEDS.org.ua

Головні новини Seeds та агроідеї для зростання вашого бізнесу в Telegram Facebook Instagram
Youtube та Підписуйтесь!

Залишити коментар

Ваш email не буде опубліковано

Do NOT follow this link or you will be banned from the site!