Ринок запилення може приносити Україні щорічно понад мільярд доларів

0 437

Близько ста років тому Ейнштейн сказав влучну фразу: “Якщо на Землі зникнуть бджоли, то через чотири роки зникне і людина. Не буде бджіл — не буде запилення, не буде рослин – не буде людини”. Хоч авторство цих слів наразі під сумнівом, сама фраза не втрачає свого сенсу і має особливе значення сьогодні.

Бджоли є найефективнішими з комах-запилювачів, бджільництво стає діджиталізованим, а сегмент запилення на ринку може в перспективі приносити Україні більш ніж 1 млрд. доларів. Про це повідомив співзасновник проекту Amohive Олег Клочко під час Першої конференції з циклу “Збільшення прибутків в агробізнесі”. Організатором конференції виступила агромедіа-агенція  SAPIENZA.

В своєму виступі Олег Клочко наголосив на тому, що в інших розвинених країнах бджолярі мають велику частину доходів не з меду, а саме з запилення. Мед для іноземних пасічників важливий, але все ж побічний продукт, який вони здають оптовикам за приблизно тією ж ціною що і українці.

“В Україні ще ніхто не оцінював потенціал ринку запилення. Оцінюючи аналогічну ситуацію в інших країнах, можна стверджувати, що наша країна не використовує додатковий ефект від запилення у розмірі 1 млрд. дол. щорічно. Для порівняння: 7 тис. бджолярів у Канаді, 70 тис. у Польщі, та більш ніж 200 тис. в Україні. Тобто ми маємо цілу армію бджолярів, а сервісу запилення немає” – розповідає Клочко.

Одним із найяскравіших моментів виступу співзасновника проекту Amohive стала презентація “розумного вулика”.

Вулик обладнано електронними IoT пристроями, які передають інформацію про життя бджіл пасічникам безпосередньо на смартфон. Розповідаючи про українське ноу-хау, Олег Клочко відмітив, що з його допомогою бджолярі зможуть суттєво зменшити транспортні витрати, та зробити управління пасікою більш ефективним.

“Наш колега з Канади, який всього третій сезон займається бджільництвом, зібрав в середньому по 60 кілограм меду з вулика на пасіці, на яку приїздив всього 5-6 разів за весь сезон” – ділиться Клочко.

Також на основі можливостей розумного вулика діє сервіс трекінгу, який допомагає запобігти фальсифікації меду та дає можливість підтвердити походження.

“До баночки з медом можна також прив’язати таку важливу інформацію як історія продукції, його виробника, регіон та дати збирання” – додає співзасновник Amohive.

Наразі унікальна розробка створює підтримку робочих місць за п’ятьма напрямками:

  • у запиленні;
  • у бджільництві;
  • в аналітиці та обробці баз даних;
  • у наукових дослідженнях;
  • у соціальній сфері.

Сьогодні компанія має малосерійне виробництво, та зорієнтована на експорт в Європу та Північну Америку. Але, за словами Олега Клочко, такі інтелектуальні речі потрібно залишати в Україні, адже наша країна має величезний потенціал у розвитку бджільництва, а подібні інноваційні українські розробки допоможуть у виході на новий рівень.

Компанія Amohive знаходиться у пошуку аграрних підприємств з метою разом провести експеримент контрольованого запилення і отримати статистику збільшення врожаю на тій самій площі землі. Такий експеримент покаже агро-підприємствам картину додаткового прибутку в цифрах і дасть новий поштовх ринку запилення в Україні.

 

SEEDS.org.ua  за інформацією Agri – Gator

Головні новини Seeds та агроідеї для зростання вашого бізнесу в Telegram Facebook Instagram та YouTube. Підписуйтесь!

Залишити коментар

Ваш email не буде опубліковано