Скільки втрачають супермаркети через неякісну роботу плодоовочевих відділів?

0 313

У магазинах із якісними плодоовочевими відділами споживачі бувають на 7% частіше. Для супермаркету це означає, що кожен візит покупця – це додаткові кошти, адже люди купують не лише овочі та фрукти. Крім того, сума середнього чека покупця в магазинах з якісним плодоовочевим відділом на 24% вища, ніж у мережах, де такого відділу немає. Отже, незалежно від того, у якому форматі працює супермаркет, його власникам не можна ігнорувати роботу плодоовочевого відділу.

Такі дані навів економіст інвестиційного департаменту Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Андрій Ярмак під час конференції FTrade Club-2021, що проходила 2 – 3 грудня у м. Бровари (Київська обл., Україна). Організатором заходу є проект «АПК-Інформ: овочі та фрукти», інформаційні партнери – Міжнародна платформа EastFruit та Українська плодоовочева асоціація (УПОА), пише SEEDS з посиланням на EastFruit.

«Поліпшивши роботу плодоовочевого відділу, середній супермаркет Києва може додатково заробити 3,3 млн. євро на рік»

Під час конференції Андрій Ярмак, посилаючись на дані дослідження, проведеного компаніями Oliver Wyman та Fresh Survey напередодні останньої виставки «ФрутЛогістика» в режимі офлайн у 2019 році, зазначив, що 59% споживачів обирають супермаркет, ґрунтуючись на якості його плодоовочевого відділу. Він повідомив, що участь у дослідженні брали 14 найрозвиненіших країн – країни ЄС, США, Канада. Також дослідження було проведено й у Росії.

“Чому так відбувається? Існує пряма кореляція між рівнем доходів споживачів і тим, наскільки важливим є плодоовочевий відділ. Йдеться про те, що чим вищий рівень доходу споживача, тим більше уваги він приділяє питанням здорового харчування. Саме тому такі супермаркети можуть залучити багатших споживачів і відповідно мати вищий чек», — пояснює економіст інвестиційного департаменту Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО).

Андрій Ярмак також пояснив, що це означає для середнього класичного супермаркету за умов Києва. «Площа такого супермаркету, за нашими підрахунками, в середньому становить 4 тис. кв. м, річний оборот коштів – 7,3 млн. євро, середня сума чека становить 7,4 євро. При цьому, якщо покращити роботу плодоовочевого відділу, то за нашими підрахунками такий магазин може за рік заробляти на 45% більше або на 3,3 млн євро. При цьому кількість транзакцій у такому магазині зростає на 17% за рахунок більшої кількості споживачів», – зазначає фахівець.

Проте, на думку Андрія Ярмака, важливим є те, що додатково зароблені 45% грошей матимуть подвійну вартість, адже споживачі, які їх принесли не пішли до прямих конкурентів мереж – на ринки.

«Наведу власний приклад: дуже багато разів я заходив до супермаркетів, де лежало 10 різних сортів яблука. Втім, мене не влаштовувала їхня якість. Результат: витративши в таких мережах “нуль” я йшов на ринок, не знайшовши в супермаркеті ту продукцію, яка б мене задовольняла. По суті, у цьому випадку мережа супермаркету мене «виштовхала за двері», сказавши: «Не витрачай у нас кошти, а йди на базар». І коли ми говоримо про брудну картоплю чи моркву на полицях торгових мереж – це всі ті речі, які змушують споживача виходити з мережі та віддавати перевагу ринку. Однак усім було б зручніше купити все необхідне в одному місці, не витрачаючи на це зайвого часу», — упевнений Андрій Ярмак.

«Аудити плодоовочевих відділів проекту EastFruit дозволяють супермаркетам бачити, за якими саме позиціями існує більше можливостей у торгівлі»

У своєму виступі Андрій Ярмак зазначив, що в Україні сьогодні більшість не розуміє важливості плодоовочевої продукції в торгівлі взагалі.

Але чому це важливо? Щоб зрозуміти це, спочатку потрібно подивитися на аудити, які постійно проводить Міжнародна платформа EastFruit. З чого все почалося? Приблизно 15 років до платформи надходило багато звернень виробників, які були зацікавлені у розширенні каналів реалізації своєї продукції. Також вона багато працювала з мережами супермаркетів та допомагала їм налагодити співпрацю з виробниками. Тоді ж виникла потреба глибше подивитися на те, як мережі супермаркетів торгують плодоовочевою продукцією: якою є специфіка такої торгівлі, хто знаходиться в преміальному сегменті тощо.

Поступово цей аудит розширювали і сьогодні його дані використовуються ФАО у 5 країнах світу – Україна, Молдова, Грузія, Узбекистан та Таджикистан. Звичайно, ці країни мають різний рівень розвитку мереж супермаркетів, і Україна тут є певним лідером», — зазначає економіст інвестиційного департаменту Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО).

Поглиблені аудити мереж супермаркетів, за словами Андрія Ярмака, дозволяють аналітикам EastFruit поглиблено вивчити процеси плодоовочевої торгівлі у мережах та дати їм певні підказки щодо того, де можна щось покращити.

Крім того, за рахунок моніторингу оптових цін фахівці проекту EastFruit можуть зробити підрахунок маржі, націнки та виявити певні тенденції щодо кожного продукту або навіть щодо окремої мережі. «Тобто ці дані дозволяють нам бачити, скільки окремі мережі заробляють на тій чи іншій категорії продукції. Завдяки цьому ми відстежуємо повний ланцюжок: за якою ціною реалізується продукція виробником, а також у дрібному опті та роздрібній торгівлі. На основі цих даних ми можемо підказати торговим мережам, за якими саме позиціями існує більше можливостей у торгівлі», — пояснює фахівець.

Андрій Ярмак також повідомляє про ключові принципи аудиту EastFruit. Вони полягають, зокрема, у тому, що аудитори ніколи не попереджають про час та місце проведення аудиту. «При цьому у фокусі уваги наших аудитів усі торгові мережі, що мають плодоовочеві відділи. У наших дослідженнях завжди є статистично значуща кількість магазинів. У вибірці приблизно пропорційно кількість магазинів кожної мережі їхній кількості або обороту. Це дозволяє створити об’єктивні умови оцінки всім. Крім того, якщо є різні формати під одним брендом, то аналітики проекту EastFruit обов’язково відвідують кожен формат. Власне, середні показники виявляються дивними, адже один магазин має, умовно кажучи, середню площу в 10 тис. кв. м, а інший – 500 «квадратів». Тому ми не рекомендуємо мережам під одним брендом працювати у різних форматах», – пояснює фахівець.

Також, за словами Андрія Ярмака, аудити проводяться не раніше ніж через годину після відкриття і не після години пік у супермаркеті, а також у вихідні дні. Крім того, щоб переконатися в об’єктивності даних, проводиться вибірковий контроль контролерів. Загалом весь аудит проводиться протягом 1-2 днів.

Економіст інвестиційного департаменту Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) також повідомляє, що аудит проводиться за 4 блоками оцінки. Зокрема, це асортименти – кількість позицій свіжої плодоовочевої продукції на полиці супермаркету. Сюди входить також свіжонарізана продукція, крім продукції переробки.

Інший критерій оцінки – це якість. За словами Андрія Ярмака, цей показник досить легко оцінювати в Україні, адже він визначається кількістю некондиційної продукції щодо асортименту.

Крім того, важливий блок оцінки – ціна. При цьому оцінюються основні позиції плодоовочевої продукції, на основі чого згодом аналітиками EastFruit складаються цінові рейтинги.

Четвертий блок оцінки – якість плодоовочевого відділу. У нього дуже багато показників, чітко розписаних під час проведення аудиту.

«Наприклад, інформативність відділу є дуже важливою з погляду покращення реалізації продукції в супермаркеті. Яскраві цінники, інформація про виробника та країну походження товару – це сприяє створенню додаткової довіри до споживача. Торгові мережі, з якими мені доводилося спілкуватися, підтверджували, що як тільки вони розміщували продукцію з інформацією «Вироблено в Україні», у них одразу зростали її продажі», – резюмує Андрій Ярмак.

Аудити EastFruit, за словами Андрія Ярмака, також надають широкі можливості для постачальників овочів та фруктів. Зокрема, у визначенні рівня ризику співпраці з окремою мережею, цінових орієнтирів та «преміальності» мережі, орієнтації на нішеві продукти, потенційної важливості для мережі власної продукції та допомагають у покращенні якості переговорів та зниженні вартості виходу в мережу.

SEEDS

Головні новини Seeds та агроідеї для зростання вашого бізнесу в Telegram Facebook Instagram
Youtube та Підписуйтесь!

Залишити коментар

Ваш email не буде опубліковано

Do NOT follow this link or you will be banned from the site!